Дата створення – 1945 р. (кафедра зарубіжної літератури). Зважаючи на нечисельність і певну ізольованість кафедри зарубіжної літератури, у 1981 р. її було реорганізовано у кафедру теорії літератури та зарубіжної літератури. У 1990 р. кафедри російської літератури й теорії та зарубіжної літератури з’єднали в кафедру теорії та історії світової літератури, в 2017 р. кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури та слов’янської філології та порівняльного літературознавства було об’єднано в одну кафедру зарубіжної літератури, теорії літератури та слов’янської філології, натомість в 2021 р. відбулась реорганізація кафедри на зарубіжної літератури та теорії літератури.
Завідувачі кафедри
- Професор Микола Петрович Гуля (роки керування: 1945 – 1948) – засновник кафедри, відомий ленінградський учений, знавець не лише живих європейських мов, але й давньогрецької та латині, санскриту, давньоєгипетської, китайської.
- Професор Петро Тадейович Русанов (роки керування: 1948 – 1953) – дослідник творчості Й.-В.Гете.
- Професор Роман Михайлович Волков (роки керування: 1953 – 1959), наукові інтереси зосереджені на дослідженні культурного доробку всього слов’янства та в галузі компаративістики. Він є автором багатьох праць з фольклористики.
- Доцент Ольга Петрівна Гуля (роки керування: 1959 – 1971) – учениця видатного вченого О.І.Білецького, дослідниця творчості Р. Роллана.
- Доцент Олена Володимирівна Плаушевська (роки керування: 1971 – 1976) – дослідниця англомовних письменників.
- Доцент Микола Тихонович Нефьодов (роки керування: 1976 – 1981) – автор відомого вузівського підручника “Історія зарубіжної критики і літературознавства” (1988), що дотепер користується попитом фахівців.
- Професор Анатолій Романович Волков (роки керування: 1981 – 1998) – засновник власної наукової школи з проблем традиційних сюжетів та образів, спеціаліст з теорії літератури, слов’янських та західноєвропейських літератур, перекладознавства та фольклористики.
- Професор Борис Павлович Іванюк (роки керування: 1998 – 2001). Основними напрямами наукових досліджень були метафорологія, жанрологія, аналіз художнього твору та російська поезія. Результатом його досліджень стала монографія з метафорології “Метафора и литературное произведение” (1998). Під його керівництвом кафедра продовжувала дослідження в галузі компаративістики та теорії літератури. Одночасно він редагував міжвідомчий науковий збірник “Питання літературознавства”.
- Професор Ольга В’ячеславівна Червінська (керує кафедрою з 2002), коло інтересів – класична та рецептивна поетика, текстологія, літературна історіографія, класична література та актуальні проблеми зарубіжної літератури.
Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури
Засновником кафедри (у 1945 р.) був відомий ленінградський учений українського походження, професор Микола Петрович Гуля – знавець живих європейських мов, а також давньогрецької, латини, санскриту, давньоєгипетської, китайської (автор праць „Платон і поезія”, „Поетична техніка Рігведи”, „Дидактическая афористика Древнего Египта” та ін.). На жаль, найважливіша частина його доробку залишилася у машинописному варіанті (архів М.П. Гулі зберігається у відділі рукописів Російської національної бібліотеки ім. Михайла Салтикова-Щедріна, м. Санкт-Петербург). Він блискуче викладав курси історії світової літератури і намагався відхилятись від так званого європоцентризму.
У 1948 р. завідувачем кафедри було призначено ученицю видатного вченого, професора Олександра Івановича Білецького, дослідницю творчості Ромена Роллана Ольгу Петрівну Гулю. Згодом кафедрою завідував Петро Тадейович Русанов, дослідник творчості Йоганна-Вольфґанґа Ґете.
У 1953-1959 рр. кафедру очолював проф. Роман Михайлович Волков, наукові інтереси якого зосереджувалися на дослідженні культурного доробку всього слов’янства та компаративістики (його ґрунтовні праці „Народна драма „Цар Максиміліан”, „Казка. Дослідження з сюжетоскладання народної казки”, „Народні джерела творчості Олександра Сергійовича Пушкіна”). Проф. Р.М. Волков досліджував також українсько-російсько-польські літературні взаємини, фольклорно-літературні зв’язки, творчість окремих письменників слов’янського світу, редагував двотомні дослідження до IV Міжнародного з’їзду славістів, фольклорну збірку „Буковина в піснях”.
У 60–70-ті рр. минулого століття кафедра в науковому плані була дещо в занепаді, але сюди прийшли нові сили, які спочатку на високий рівень підняли викладання. Так, послухати лекції дослідниці англомовної літератури доц. Олени Володимирівни Плаушевської з античної літератури, Середньовіччя та доби Відродження приходили студенти з інших факультетів. Вона очолювала кафедру протягом 1971 – 1976 рр.
Згодом 5 років кафедрою завідував доц. Микола Тихонович Нефьодов (до 1981 р.), автор відомого підручника „Історія зарубіжної критики і літературознавства” (1988), що користується великим попитом й дотепер.
Зусиллями проф. Анатолія Романовича Волкова (керував кафедрою у 1981-1998 рр.), засновника власної наукової школи з проблем традиційних сюжетів та образів, у 1981 р. кафедру було реорганізовано у кафедру зарубіжної літератури та теорії літератури. Це дало змогу розширити діапазон науково-педагогічної діяльності викладачів. Як спеціаліст з теорії літератури, слов’янських та західно-європейських літератур, перекладознавства та фольклористики (основні праці: „Ярослав Гашек” (1957), „Драматургія Карела Чапека” (1972), „До теорії традиційних сюжетів”, „Форми літературних зв’язків та взаємодій”, цикл статей про європейську „умовну” драматургію XX ст.), проф. А.Р. Волков багато років редагував міжвідомчий науковий збірник „Питання літературознавства” (виходить з 1966 р.).
У 1990 р. на чолі з проф. Анатолієм Романовичем Волковим відбулася важлива реорганізація двох підрозділів (кафедри російської літератури й теорії та зарубіжної літератури) у кафедру теорії та історії світової літератури. У цей час кафедра вперше зробила спробу системного опису найхарактерніших з компаративістського погляду явищ світової літератури. Вивчалися такі раніше не досліджувані явища, як артуріана (Ірина Іванівна Горбачевська), тема „штучної людини”, мазепіана (Анатолій Романович Волков), сюжет про Атлантиду (Ігор Михайлович Зварич), фаустіана (Анатолій Євгенович Нямцу, Семен Дмитрович Абрамович), робінзонада (Юрій Ігорович Попов), жанніада (Ольга В’ячеславівна Червінська). Підсумком роботи Анатолія Романовича Волкова став широковідомий „Лексикон загального та порівняльного літературознавства” (2001).
За цих часів над окремими літературознавчими темами також активно й плідно працювали усі доценти кафедри. Так, Микола Артемович Богайчук здійснив низку публікацій про Тараса Шевченка й Івана Франка в румунській літературі та про Міхая Емінеску, Йона Крянге, Васіле Александрі – в українській, видав посібник з української мови для румуномовних шкіл, переклав українською твори Георге Асакі, Міхаїла Садовяну, Іон Друце, а румунською – новели Василя Стефаника, пізніше видав практичний словник-довідник „Література і мистецтво Буковини в іменах” (2005).
Борис Павлович Іванюк вивчав питання поетики, зокрема проблематики вірша-тропа як зразка художнього цілого. Валерій Анатолійович Лавренов досліджував проблеми перекладознавства у славістиці. Петро Васильович Рихло звернувся до вагомої спадщини німецькомовних письменників Буковини, зокрема, відкрив для краян постать Пауля Целана. Ольга В’ячеславівна Червінська від досліджень з теорії традиційних сюжетів та образів світової літератури перейшла до вивчення проблем літературного процесу як такого, жанрології, аналітичної поетики, теорії рецепції.
На чолі з проф. Борисом Павловичем Іванюком протягом 1999–2001 рр. колектив викладачів кафедри продовжував дослідження в галузі компаративістики, історичної поетики та теорії літератури. Основні напрямки наукових інтересів Бориса Павловича Іванюка були пов’язані з метафорологією, жанрологією, аналізом художнього твору та російською поезією (автор монографії „Метафора и литературное произведение” (1998)).
З 2001 р. кафедру очолює проф. Ольга В’ячеславівна Червінська. Коло її наукових інтересів – класична та рецептивна поетика, текстологія, літературна історіографія, класична література та актуальні проблеми зарубіжної літератури. Крім статей у вітчизняних і зарубіжних виданнях, їй належать монографії „Акмеизм в контексте Серебряного века и традиций” (1997) „Пушкин, Набоков, Ахматова: Метафоризм русского лирического романа” (1999), „Рецептивна поетика” (2001), “Аргументи форми” (2014). Під редагуванням проф. Ольги В’ячеславівни Червінської виходить науковий фаховий збірник „Питання літературознавства” (найстаріший в Україні періодичний науковий збірник із проблем поетики та історії світової літератури, видається з 1966 р. З 2013 р. – у статусі міжнародного видання, сьогодні це журнал). У 2000-х роках кафедра набуває нових параметрів – ліцензовано підготовку фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр) за двома філологічними напрямками – із зарубіжної літератури та теорії літератури. У ці роки видаються монографія проф. Ігоря Михайловича Зварича „Міф у генезі художнього мислення” (2002), збірка статей доц. Олександра Володимировича Бойченко „Щось на кшталт шатокуа” (2003), монографія проф. Петра Васильовича Рихло „Поетика діалогу” (2005), спільна монографія проф. Червінської Ольги В‘ячеславівни, проф. Зварича Ігоря Михайловича, доц. Сажиної Алли Володимирівни „Психологічні аспекти актуальної рецепції тексту: Теоретико-методологічний погляд на сучасну практику словесної культури” (2009), Нікоряк Наталії Валеріанівни „Автентичність кіносценарію як сучасного літературного тексту” (2011), колективні монографії за упорядкування Ольги Червінської „Поетика містичного” (2011) та „Імператив provincia” (2014). Дослідження німецькомовної літератури проф. Петра Васильовича Рихло, відомого перекладача, автора багатьох статей у вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях понад 25 зібрань перекладів австрійських та німецьких авторів, а також перекладів з української на німецьку мову високо підіймають рейтинг кафедри. Найновіше з підготовлених ним видань: „Юра Зойфер. Кінець світу. Драми та проза” (2012), Selma Meerbaum-Eisinger. Ich bin in Sehnsucht eingehüllt. Gedichte eines jüdischen Mädchens an seinen Freund / Зельма Меербаум-Айзінґер. Я тугою огорнута. Вірші єврейської дівчини до свого друга (2012), Інґеборґ Бахман – Пауль Целан. Пора серця. Листування З листуваннями між Паулем Целаном і Максом Фрішем, а також між Інґеборґ Бахман і Жизель Целан-Лестранж (перекл. Лариса Цибенко та Петро Рихло, 2012), Йосиф Бурґ. Пісня над піснями. Вибрана проза (2012), Paul Celan. Mohn und Gedächtnis. Gedichte / Пауль Целан. Мак і пам’ять. Поезії (2013), Olga Kobylanska. Valse mélancolique. Ausgewählte Prosa, (2013), Ґреґор фон Реццорі. Торішній сніг. Портретні студії до автобіографії, якої я ніколи не напишу; а також: Спроба оповіді так само ніколи не написаного роману виховання (2014), Paul Celan. Von Schwelle zu Schwelle. Gedichte. / Пауль Целан. Від порога до порога. Поезії (2014), Alfred Gong. Manifest Alpha / Альфред Ґонґ. Маніфест Альфа (2015), Paul Celan. Atemwende. Gedichte. / Пауль Целан. Злам подиху. Поезії (2016), Paul Celan. Fadensonnen. Gedichte / Пауль Целан. Волокнисті сонця. Поезії (2017), Paul Celan. Lichtzwang. Gedichte / Пауль Целан. Світлопримус. Поезії (2018).
Кафедрою видається велика кількість навчально-методичних посібників до відповідних курсів. Зокрема, за останні роки надруковано: „Теорія літератури: Програма, контрольні питання, література до курсу” / Укл. Червінська Ольга В’ячеславівна, Сажина Алла Володимирівна (2008); „Література Давнього Сходу: Програма курсу, контрольні питання, список текстів для читання, література” / Укл. Наталія Валеріанівна Нікоряк (2009); „Класична література Індії, Близького та Середнього Сходу: Програма курсу, контрольні питання, список текстів для читання, література” / Укл. Наталія Валеріанівна Нікоряк (2010); „Література Далекого Сходу. – Частина 1-ша : Література Китаю : метод. реком.” / Укл. Наталія Валеріанівна Нікоряк (2011); „Література Далекого Сходу. – Частина 2-га : Література Японії : метод. реком”. /Укл. Наталія Валеріанівна Нікоряк (2011); „Література Давнього Сходу: тестові завдання до курсу” / укл. Наталія Валеріанаівна Нікоряк (2012); „Сучасні літературознавчі школи в Україні : програма спецкурсу / Укл.: Альона Романівна Бойчук, Ольга В’ячеславівна Червінська (2012); „Класична література Індії, Близького та Середнього Сходу: тестові завдання до курсу / укл. Наталія Валеріанівна Нікоряк (2013); „Педагогічна практика: навчально-методичний посібник” / Укл. Валентина Євстафієвна Бузинська, Ірина Іванівна Горбачевська (2010, 2‑е вид. – 2013); Генеалогія творчості : метод. реком. / уклад.: Оксана Михайлівна Матійчук (2015); Рецептивна поетика й актуальні стратегії інтерпретації тексту (наукова школа) : біобібліографічний покажчик / укл.: Роман Анатолійович Дзик, Наталія Валеріанівна Нікоряк, Алла Володимирівна Сажина, Альона Романівна Тичініна (2017); Сучасні методологічні практики : навчально-методичний посібник / Альона Романівна Тичініна ; передмова Ольги В’ячеславівни Червінської (2018).
Робота кафедри сьогодні спрямована на нову широку наукову тематику з актуальних проблем сучасного літературознавства. Починаючи з 2002 р., на кафедрі щорічно відбуваються Міжнародні наукові конференції, які присвячуються актуальним питанням літератури та літературознавства, учасниками яких є провідні вчені України, Центральної та Східної Європи. До прикладу, „Поетика містичного” (2010), „Ґенеза жанрових форм у контексті інтермедіальності” (2011), Х ювілейна конференція „Література у літературознавчому континуумі” (2012), Міжнародний поетикологічний колоквіум „Потенціал провінції як джерело утопій” (2013), ХІ Міжнародна поетологічна конференція „Біографія як текст” (2014), XІІ Міжнародна літературознавча конференція „Історіографія науки про літературу” (до 70-річчя кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури) (2015), науково-теоретичний семінар “Терминология литературоведения ХХІ века” (разом із Природньо-гуманітарним університом в м. Седльце (Польща)) (2016), XIV Міжнародна літературознавча конференція «Пасіонарність другорядного» (2017), ХV Міжнародна літературознавча конференція “Інтервали: 1918 – 1968 – 2018 (література / літературознавство)” (2018), Міжнародний колоквіум «Онтологія метафори» (2019), Міжнародний інтердисциплінарний онлайн-колоквіуму, «Пауль Целан: 100» (Чернівці, 23 листопада 2020 р.).
Для вищих навчальних закладів та академічних установ України і зарубіжжя кафедра підготувала чимало науковців. Тут активно функціонує аспірантура за спеціальностями 10.01.04 – „Література зарубіжних країн” та 10.01.06 – „Теорія літератури”. Так, з 2005 р. було захищено 17 кандидатських дисертацій співробітниками і аспірантами кафедри: Сажина Алла Володимирівна (2007), Матійчак Альона Анатоліївна (2007), Логвінов Ігор Ігорович (2008), Матійчук Оксана Михайлівна (2010), Басняк Тетяна Анатоліївна (2010), Нікоряк Наталія Валеріанівна (2011), Дзик Роман .Анатолійович (2012), Штанюк Олеся Миколаївна (2013), Дерикоз Ольга Борисівна (2013), Бучко Аліна Василівна (2013), Зощук Наталія Володимирівна (2013), Бойчук Альона Романівна (2014), Сатиго Ірина Андріївна (2014), Ісапчук Юлія Вікторівна (2016), Наместюк Світлана Валеріївна (2018), Вільчанська Юлія Юріївна (2018), Кравчук Ольга Василівна (2018), Паранюк Дан Вікторович (2019).
Колектив кафедри підтримує ділові зв’язки з вищими навчальними закладами і науковими установами нашої країні (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Київський національний лінгвістичний університет, Донецький національний університет, Львівський національний університеті ім. Івана Франка, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка, Харківський національний університеті ім. Василя Назаровича Каразіна та ін.) та окремими вузами близького та далекого зарубіжжя: Тартуський університет (Естонія), Єлецький державний університет, Колумбійський університет (Ін-т Гаррімана), Віденський університет, Клагенфуртський університет (Австрія), Педагогічний університет м. Людвігсбурга (Німеччина) та ін. У програмі навчання передбачена можливість стажування студентів за кордоном при одному із зазначених навчальних закладів. З 2006 р. представники кафедри (Рихло Петро Васильович, Матійчук Оксана Михайлівна, Кравчук Ольга Василівна, Ісапчук Юлія Вікторівна) є учасниками міжнародної програми Центру германістики при відділі світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Інституту німецької та нідерландської філології Берлінського Вільного університету.
Також викладачі кафедри часто запрошуються для гостьового викладання в університети зарубіжжя. Так, проф. Рихло П. В. проводив курс з «Багатонаціональної літератури Буковини» для студентів Аугсбурзького університету (Німеччина) з 1 квітня по 1 вересня 2019 р. Проф. Червінська О. В. з 7 по 16 грудня 2019 р. була запрошена викладати курс «Формальний рівень аналізу тексту» для студентів-філологів Брестського національного університету (Білорусія)., а 23-31 січня 2020 р. – в Англію з лекціями «The genre uniqueness and the target audience of a literary fairy tale», «Pushkin’s literary fairy tale», «Three mentally coloured fairy tales». К.ф.н., асист. Матійчук О. М. проводила з 1 липня до 17 серпня 2019 р. блок-семінар для студентів Аугсбурзького університету (Німеччина) на тему «Генеалогія творчості: процеси та стратегії письма, поетологія, робота з рукописами»; оцінювала письмові роботи за темами семінару в університеті.
Серед вихованцві кафедри є відомі митці: дитячі письменники Леонард Іванович Кондрашенко (04.08.1930 – 5.04.2002) та Майя Флорівна Фролова (06.01.1931 – 14.04.2013), поет Ігор Сунерович Меламед (14.07.1961 – 16.04.2014).
