Кафедра української літератури виокремилася з кафедри української мови та літератури у 1945 р. Першим її завідувачем був старший викладач Л. М. Чернець. У 1952–1977 рр. кафедрою завідував професор В. М. Лесин. Згодом – доцент П. І. Стецько, професор Г. І. Сінченко, у 1985–1986 рр. – доцент А. М. Добрянський, 1987–1989 – доцент Б. І. Мельничук, у 1989–1997 рр. – доцент М. І. Юрійчук. Після захисту докторської дисертації у 1997 р. кафедру знову очолив професор Б. І. Мельничук, а з вересня 2004 р. – професор В. І. Антофійчук.
У 2007 – 2009 рр. тимчасово обов’язки завідувача кафедри виконували доценти Ю. І. Клим’юк та О. О. Попович. З січня 2010 р. на посаду завідувача кафедри повернувся В. І. Антофійчук. Нині кафедру очолює к. філол. н., доц. В.С. Мальцев.
Майже чотири десятиріччя на кафедрі працював видатний учений-літературознавець В. М. Лесин, автор широко відомих праць «Василь Стефаник – майстер новели» (1970), «Василь Стефаник» (1981), «Лесь Мартович» (1963), «Марко Черемшина» (1974), написаних в жанрі літературних портретів. Помітний його внесок у висвітлення літературного життя буковинського краю: «Юрій Федькович» (1984), підготовлене у співавторстві з О. Романцем видання творів С. Воробкевича (1964), В. Кобилянського (1959) – обидві у співавторстві, твори Д. Загула (1990), краєзнавчий нарис «Буковина» (1966) та ін. В. М. Лесин написав десятки теоретичних статей для енциклопедичних видань, опублікував монографії «Композиція і сюжет літературного твору» (1960), «Реалістичний образ у художньому творі» (1976). А укладений ним у співавторстві з О. С. Пулинцем «Словник літературознавчих термінів» витримав три видання (1961; 1965; 1971). Широко відомі його праці «Літературознавчі терміни» (1985), методичний посібник «Як працювати з книгою» (1989), підручник (у співавторстві) «Історія української літератури XIX – початку XX ст.» (1967; 1978; 1989).
У свідомість не одного покоління кафедри назавжди увійшов талановитий педагог і неперевершений оратор А. М. Добрянський (1935 – 2003) – заслужений діяч мистецтв України, культуролог, поет, літературознавець, перекладач. У 1995 р. він став почесним громадянином Чернівців, лауреатом літературно-мистецької премії імені С. Воробкевича. Своє зібрання книг в понад 30 тис. томів він заповів місту, на основі чого в жовтні 2005 р. відкрито Чернівецьку муніципальну бібліотеку імені А. М. Добрянського. Його ж ім’ям названо одну з чернівецьких вулиць.
У різний час на кафедрі працювали професори А. П. Коржупова, Г. І. Сінченко, Д. М. Білецький, доценти Л. М. Чернець, О. І. Губар, С. І. Дігтяр, В. О. Пасічний, Н. О. Томашук, Ф. П. Погребенник, С. В. Далавурак, П. І. Стецько, В. Т. Косяченко, М. І. Юрійчук, О. С. Романець, М. Г. Івасюк, П. М. Никоненко, А. М. Добрянський, Є. М. Антонюк, І. С. Руснак, Я. Г. Вишиваний, Ю. А. Гречанюк, Ю. І. Клим’юк, асистенти А. О. Фаріон і О. Ю. Романенко та ін.
Нині кафедра забезпечує викладання загальних і спеціальних курсів з історії української літератури, літературної критики, методики викладання літератури, фольклористики, активно впроваджує у навчальний процес нові курси і спецкурси та видає відповідні підручники й навчальні посібники: В. Антофійчук («Культурологія», «Історія української літератури. Кінець XVIII – перші десятиріччя ХІХ ст.: «Підручник для студентів української діаспори», «Нова українська література. Кінець XVIII – перші десятиріччя ХІХ ст.», «На арфі Господній…: Біблійний інтертекст у поезії Дмитра Загула»), проф. Б. Бунчук («Розвиток версифікації Івана Франка», «Еволюція віршування Пантелеймона Куліша», «Віршування Михайла Старицького»), Б. Мельничук («Українська поетична шевченкіана», «Найкраща в нації дочка» (Ольга Кобилянська у світлі художньої літератури)», «Олесь Гончар і Буковина»), Б. Мельничук, Я. Мельничук («Література народів України»), проф. Л. Ковалець («Історія української літератури першої половини ХІХ століття»), доц. О. Меленчук («Література Буковини початку ХХ століття», «Тарас на букових п’єдесталах. З історії пам’ятників Т. Шевченкові на Чернівеччині», «Традиції Тараса Шевченка у творчості Костянтини Малицької»), доц. В. Мальцев («Версифікаційні засоби української бурлескної поезії кінця перших десятиріч ХІХ ст.», «Українська література») та ін.
Провідна наукова галузь кафедри – дослідження літератури й культури Буковини загалом. Значним внеском у вивчення літературного процесу на Буковині стали видання новітнього часу: «Літературний дивосвіт Буковини» (1998) та «Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича» (2005); «Юрій Федькович у спогадах сучасників» (2017), «Про Параску Амбросій та її поетичні присвяти дітям» (2020) Л. Ковалець, «Бо я для України лиш жию!»: Слово про Юрія Федьковича» (2002) М. Юрійчука і «Сидір Воробкевич: життя і творчість» (у співавторстві з П. Никоненком, 2003); «Осип Маковей – критик та історик літератури» (2001) О. Поповича, «Ольга Кобилянська і світова література» (2002) С. Кирилюк; «Хотинська звитяга» (2002), «Буковинський Златоуст Анатолій Добрянський: спогади, статті, вірші» (2010), «Переплелись, як мамине шиття…» (2020) Б. Мельничука; «Орест Масикевич: Життя і творчість» (2004) Л. Василик; «На вечірньому прузі: Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.) (2006), «20 есеїв про Ольгу Кобилянську та її поціновувачів» (2014) Я. Мельничук, «Дмитро Загул – літературознавець і перекладач» (2020) Ю. Прокопчук. До вагомих здобутків кафедри належать двотомник «Письменники Буковини» (1998, 2001, 2003), де репрезентовано творчість 73 літераторів краю ХІХ-ХХ ст. і понад 60 фольклорних зразків.
Викладачі кафедри присвячують чимало уваги упорядкуванню й виданню творів буковинських і загалом західноукраїнських письменників. Перший крок тут належить А. П. Коржуповій (вибрані твори Є. Ярошинської, 1958). О. С. Романець упорядкував і підготував до друку поетичні збірки Д. Осічного, І. Михайлюка, І. Дніпровського; «Вибрані оповідання» Д. Макогона (1959), «Твори» Марка Черемшини (1960, 1962), «Черемоше, братку мій» М. Марфієвича (1968), «Вишневий сад» В. Бабляка (1967) тощо. Значну частину спадщини Д. Загула повернули читачам Л. М. Чернець і Н. О. Томашук (Вибране, 1961). С. І. Дігтяр упорядкував разом із В. М. Лесиним найповніше видання творів С. Коваліва (1958). М. Г. Івасюк опублікував том творів С. Воробкевича (1986). Видання творів С. Воробкевича підготували також М. І. Юрійчук і П. М. Никоненко (1987).
Зусиллями Б. Мельничука, М. Юрійчука та Л. Ковалець видано п’ять із шести томів Юрія Федьковича. Завдяки В. Антофійчукові, С. Кирилюк та Я. Мельничук започатковано видання творів Ольги Кобилянської в десяти томах. Протягом 2013-2022 рр. видано дев’ять томів. Б. Мельничук видав вибране О. Вільшини (2006). Л. Ковалець опублікувала оповідання, казки, байки, переклади для дітей Є. Ярошинської під назвою «Найдорожчий скарб» (2007) та повість «Перекинчики» (2020). Завдяки Я. Мельничук побачили світ книги О. Кобилянської «Огрівай, сонце…» (2011) та «Апостол черні» (2012). В. Антофійчук підняв з рукописів і вперше опублікував окремим виданням твори Д. Онищука – автобіографічну повість «На шляху життя» (2008) і «Спомини» (2013), упорядкував збірку оповідань О. Маковея «Пустельник з Путни й інші оповідання» (2019). За упорядкування О. Івасюк вийшли вибрані твори С. Яричевського (2009), К. Малицької (2011), М. Івасюка (2011), Т. Галіпа (2015). Б. Мельничук та О. Меленчук упорядкували творчий доробок С. Канюка (2020).
До важливих царин наукової роботи кафедри завжди належали фольклористика й краєзнавство. У 1957 р. вийшов окремий том фольклорних творів «Буковина в піснях». У 1968 р. видано «Народні пісні в записах Юрія Федьковича». Монографії Г. І. Сінченка 1968 та 1969 рр. присвячені жанровій та тематичній специфіці української народної пісні Карпат і Прикарпаття. Кілька збірок видав зі своїми супровідними статтями та примітками М. Г. Івасюк: «Казки Буковини. Казки Верховини» (1968), «Чарівне горнятко» (1971), «Казки Буковини» (1973). В. В. Костик упорядкував і опублікував у супроводі вступної статті й приміток вибране з фольклористичного доробку К. Ластівки «Рахманський великдень» (2008), «Староукраїнський пантеон князя Володимира» (2010), «Відірвані листки» (2018).
Предметом наукових досліджень кафедри є й теоретичні проблеми, жанрово-тематична природа літератури. З інтервалом у 10 років вийшли чотири антології: «Українська радянська байка» (1966, упорядник і автор вступної статті В. Т. Косяченко), «Український сонет» (1976, упорядник А. М. Добрянський), «Українська співомовка» (1986, упорядкування В. Т. Косяченка) та «Святі чуття, закладені в молитву: Антологія української літературної молитви» (1996; 2004, упорядник В. Антофійчук). Окрім того, видано монографії В. Т. Косяченка – «Українська радянська байка» (1972) й Б. І. Мельничука – «Драматична поема як жанр» (1981).
Під проводом декана філологічного факультету, доктора філологічних наук професора кафедри Б. І. Бунчука сформувалася наукова віршознавча школа. До її здобутків належать докторська дисертація самого Б. І. Бунчука (“Віршування Івана Франка в контексті української версифікації ХІХ – початку ХХ ст., 2001 р.), кандидатські дисертації В. С. Мальцева (“Українське віршування перших десятиріч ХІХ століття”, 2007 р.), В. В. Півторака (“Поетика віршованих творів Юрія Федьковича (лексика, тропи, поетичний синтаксис, фоніка, віршування)”, 2009), О. В. Любімової (“Українське віршування 80-х – 90-х років XIX століття”, 2009 р.), Р. В. Пазюка (“Поетика віршованих творів Богдана Лепкого (генерика, тропіка, поетичний синтаксис, фоніка, версифікація)”, 2016 р.), П. Є. Івончака (“Українське віршування 40 – 50-х років ХІХ ст., 2016) та багато інших. Нині під керівництвом Б. І. Бунчука та В. С. Мальцева кілька аспірантів працюють над віршознавчими дисертаціями на здобуття наукового ступеня доктора філософії (Ю. В. Цівінська, О. В. Настенко, С. І. Протасова та ін.).
До здобутків наукової школи належить проведення низки наукових конференцій.
Наукова громадськість України й зарубіжжя позитивно відгукнулася на вихід монографій Б. І. Мельничука («Випробування істиною: Проблема історичної та художньої правди в українській історико-біографічній літературі (від початків до сьогодення)»; 1996; “Поріднений з Буковиною: Літературознавчий нарис про Івана Франка”; 2007), Б. І. Бунчука («Віршування Івана Франка»; 2000), В. І. Антофійчука («Євангельські образи в українській літературі ХХ століття»; 2001), Ю. І. Клим’юка («Лірика Івана Франка як система жанрів»; 2006), Я. Б. Мельничук (“На вечірньому прузі: Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.)”; 2006), Л. М. Ковалець (“Юрій Федькович: Історія розвитку творчої індивідуальності письменника”; 2011), О. В. Меленчук (“Шевченкознавчий дискурс Сергія Єфремова у контексті українського літературознавства”; 2013), М. Б. Зушмана (“Дискурс малої прози Богдана Лепкого та західноукраїнська малоформатна новелістика кінця ХІХ – початку ХХ століття”; 2014) та ін.
Члени кафедри підтримують ділові контакти з провідними науковими закладами та ЗВО Києва, Львова, Тернополя, Праги, Сучави, Ясс, Клужа, Бухареста. Студенти кафедри української літератури мають можливість навчатися за кордоном упродовж визначеного терміну в рамках угоди про співробітництво. Під грифом Міністерства освіти Румунії видавництво Сучавського університету „Штефан чел Маре” випустило підручник В. І. Антофійчука «Історія української літератури. Кінець XVІІІ – перші десятиріччя ХІХ століття». Аспіранти Сучавського та Кам’янець-Подільського університетів Дженовева-Камелія Волощук та Ірина Насмінчук під керівництвом професора В. І. Антофійчука захистили кандидатські дисертації.
Окрім наукової і навчальної роботи, викладачі кафедри активно займаються художньою творчістю. Б. І. Мельничук, Б. І. Бунчук, В. І. Антофійчук, Я. Б. Мельничук – члени Національної спілки письменників України. В. І. Антофійчук, Я. Б. Мельничук – члени Національної спілки журналістів України. При кафедрі діє літературна студія імені Степана Будного, якою керує Б. І. Мельничук.
Викладачі кафедри удостоєні різних нагород і відзнак. В. Антофійчук – заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, почесний доктор Сучавського університету «Штефан чел Маре» (Румунія), нагороджений знаком «За наукові досягнення», почесними відзнаками «На славу Буковини», «На славу Чернівців», лауреат літератературно-мистецьких премій імені О. Поповича, І. Бажанського, Д. Загула, міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської та Літературно-Наукового Конкурсу Фундації Українського Вільного Університету; Б. Бунчук – відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, лауреат літературних премій імені Д. Загула, Т. Мельничука й П. Целана, нагороджений знаком Міністерства освіти і науки України «Петро Могила»; Б. Мельничук – відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, лауреат премії імені Ю. Федьковича, лауреат літературно-мистецької та літературних премій імені С. Воробкевича, Д. Загула та М. Черемшини, міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської, двічі нагороджений медаллю італійського журналу «Artecultura»; О. Попович – відмінник освіти України, С. Кирилюк – лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської, літературних премій імені П. Целана та «Князь роси» імені Т. Мельничука, В. Костик та Л. Маркуляк ‒ лауреати міжнародної премії імені І. Бажанського, О. Меленчук, Ю. Прокопчук та С. Гуцуляк ‒ лауреати літературної премії імені Дмитра Загула, В. Чолкан ‒ лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської.
