У
традиціях старшого покоління викладачів-філологів укоренилося неодмінне
пошанування життя і творчості Т. Г. Шевченка, причому в різноманітних формах. У
1980 році в Києві вийшов друком вишівський підручник «Історія української
літератури першої половини ХІХ століття», де основний і найбільший розділ
належав перу тодішнього доцента кафедри української літератури нашого
університету, нині покійного Степана Дігтяра. Не один із викладачів ЧНУ
долучився до створення унікальної 6-ти томної «Шевченківської енциклопедії»
(2012-2015 рр.). Серед них – професори Петро Рихло та Богдан Мельничук. Другий
з них надрукував там кілька десятків статей. А ще в його активі стільки ж
шевченкознавчих публікацій в інших виданнях і монографія «Українська поетична
шевченкіана» (2010).
Серед
авторів «ШЕ» — і молода дослідниця, кандидатка філологічних наук Ольга
Меленчук з нашої кафедри, а її шевченківські праці відповідальний секретар «ШЕ»
іменує в оглядовій статті «вагомими». У 2013 році дослідниця видала монографію
«Шевченкознавчий дискурс Сергія Єфремова у контексті українського
літературознавства». А тепер продовжує успішно працювати над докторською
дисертацією про літературознавчу шевченкіану першої третини ХХ століття.
Наприкінці
минулого, 2021 року в університетському видавництві «Рута» вийшла друком книга
«Я – українець. Я – українка. Ми – українці», яку уклали Б. Мельничук та О.
Меленчук і в якій найповажніше місце посідає розділ про Т. Г. Шевченка.
Буковинські
поети видали два випуски поетичних присвят на пошанування Кобзаря (у 2009 і 2021
роках). У них чимало творів вихованців університету – В. Колодія, М. Бучка, В.
Китайгородської, В. Вознюка, В. Васкана, В. Демченка та нинішніх працівників –
Б. Бунчука, Б. Мельничука.
А
ось традиція проводити щорічний Всеуніверситетський (часом і всечернівецький)
Шевченківський конкурс читців поезії сягає 1980-х років. Керували тоді цим
святом доценти, кандидати філологічних наук Анатолій Добрянський та Микола
Юрійчук. У кінці 1990-х та на початку 2000-х рр. конкурс набирав обертів і популярності.
З 2001 року опікується ним голова журі, кандидатка філологічних наук, доцентка
Лариса Бережан-Маркуляк, завдяки активності й небайдужості якої захід
процвітає.
Як
і раніше, нинішній конкурс читців, приурочений до 208-ї річниці від дня народження
Тараса Шевченка, відбувався у два тури. Перший припав на 24 лютого 2022 року,
на день віроломного нападу Росії. З цього розпочала конкурс його очільниця
Лариса Бережан-Маркуляк, підкресливши, що саме тому нині наш Шевченко –
мілітарний, у військовому однострої, а епіграфом конкурсу стають його рядки:
«І на оновленій
землі,
Врага не буде, супостата.
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі…»
З
уст Лариси Василівни правдомовно слухачі почули, що «Слово – це також зброя»,
тому, незважаючи на чорний в сучасній історії України день, конкурсу – бути.
Вона люб`язно представила членів журі, кандидатів філологічних наук, доцентів:
Валентину Чолкан, Ольгу Меленчук, Ярославу Мельничук, Василя Костика.
Зазначила, що до конкурсу читців доєдналися і студенти фахового коледжу ЧНУ ім.
Ю. Федьковича, разом зі своїм викладачем, к. ф. н., доц. Іриною Марко.
Конкурс
відкривала студентка факультету математики та інформатики Юлія Джаман (І курс),
прочитавши уривок з «Утопленої» Т. Шевченка та вірш Лесі Українки «Уста
говорять: він навіки згинув». Достойно було представлено навчально-науковий
інститут фізико-технічних та комп’ютерних наук: Михайло Семерга (І курс),
Максим Матвійчук (І курс), Данило Рудяга.
Філологічний
факультет представила його студентка-другокурсниця Надія Гнатів, а факультет
іноземних мов – Тетяна Марчук (ІІ курс). Катерина Горбатюк, Анастасія Митричева
(обидві – І курс) – це посланці факультету фізичної культури та здоров`я
людини.
Від
факультету педагогіки, психології та соціальної роботи виступили дівчата:
Світлана Грищук (І курс), Анна Вентонюк (І курс), Ксенія Попович. Достойно
представляли фаховий коледж ЧНУ його студенти: Інесса Охньовська, Олена
Кузенко, Максим Івасюк (усі – І курс), Юлія Гашмей. Альвіна Бота (юридичний
факультет) прочитала навдивовижу актуальний вірш Вікторії Невідомської «Коли
закінчиться війна», а Юлія Гашмей – написаний 24 лютого 2022 р. твір Галини
Момот «Поглянь, Тарасе…».
Щодо
фіналу Шевченківського конкурсу читців, то він проводився також онлайн 3
березня. Як зазначила модераторка дійства Лариса Бережан-Маркуляк, сьогодні не
буде ні переможців, ні переможених; визначати гран-прі, перше, друге, третє
місця не будемо (з огляду на нинішні обставини). Розпочавши з молитви, захід
присвятили пам`яті загиблих воїнів і подяці тим захисникам і захисницям, котрі
відстоюють Українську Незалежність, і – Тарасові Шевченку.
Свій
погляд висловив отець Микола Шкрібляк, який наголосив: «Віра у Бога і віра в
перемогу – це наш двосічний меч». Подібними думками поділилися Василь Костик та
Ольга Меленчук.
А
професор кафедри української літератури Богдан Мельничук, згадавши історію
шевченкознавчих досліджень у Чернівецькому університеті, підкреслив, що Шевченкові
рядки «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає» були, є та будуть вічно
актуальними і зацитував свій вірш «Спинись, Московіє, шалена і скажена»,
надихані ними.
Ярослава Мельничук, доцент кафедри української літератури, членкиня НСПУ та НСЖУ.
