На заході обговорили отримання актуальної інформації з окупованого півострова, кримську тематику в українських ЗМІ та несвободу слова в Криму.

Вебінар «Як журналістам зацікавити широку медіа-аудиторію кримськими темами? Журналістські розслідування» є частиною онлайн-курсу «У фокусі – КРИМ», що реалізує Національна спілка журналістів України у партнерстві з Європейською федерацією журналістів. Також до проведення діалогу долучилася кафедра журналістики ЧНУ ім.Ю.Федьковича. Захід спрямований на отримання досвіду й методики висвітлення проблем окупованого українського півострова.

Спікерами на зустрічі виступили головна редакторка «Центру журналістських розслідувань» Валентина Самар та головний редактор видання «INжир media» Михайло Батрак. Модератором заходу був голова НСЖУ Сергій Томіленко. Також у вебінарі взяли участь перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ та кримський журналіст і оглядач сайту «Крим.Реалії» Микола Семена.

«В умовах, коли Крим є окупованим, очевидно, що для журналістів українських медіа надзвичайно складно отримати верифіковану та актуальну інформацію. Водночас є певні прийоми для її отримання та перевірки», — розповів Томіленко.

На початку учасники зустрічі мали змогу переглянути коротке кепшн-відео «У фокусі – КРИМ» про Миколу Семену.

«Останнім часом кримська тематика в ЗМІ стала відходити на другий план. І це зрозуміло, бо пов’язано з дуже великою складністю отримання інформації з окупованих територій і з перешкодами, які чинять спецслужби Російської Федерації на шляху журналістів», — йдеться у відео.

За словами Миколи Семени, розслідувальна журналістика в Криму почала розвиватися в 1990-х роках. Зокрема він представив Валентину Самар, яка створила медіахолдинг «Центр журналістських розслідувань», куди входили сайт, студія телебачення і пресцентр, а також висвітлювала кримську тематику в газеті «Дзеркало тижня». Нині вона з командою працює в Києві.

«Широка аудиторія не буде читати та дивитися матеріали з кримською тематикою. Не тому, що Крим комусь не цікавий і не через байдужість суспільства. Є кілька причин… Тематика публікацій та відеоконтенту про Крим – це все-таки нішева тема. Для українців сьогодні гостріша тема Донбасу, де продовжують гинути наші військовослужбовці, а кількість переселенців звідти перевищила мільйон», – пояснила Валентина Самар.

Також редакторка зазначає, що тема складна своїм травматизмом, бо більшість корінного населення Криму вже пережило одну депортацію і зараз вимушено переживає самодепортацію.

«Треба вживати більш рішучих заходів, окрім занепокоєння. Для цього варто давати інформацію: проводити моніторинги та показувати, що там (в Криму – авт.) відбуваються порушення прав людини, воєнні злочини,  а також що потрібне міжнародне правосуддя з цієї тематики», – повідомляє спікерка.

Валентина Самар розповіла про специфіку роботи журналістів у ІА «Центр журналістських розслідувань», зокрема про розслідування щодо воєнних злочинів у Криму. Крім того, вона акцентувала на політиці невизнання і санкціях:

«Санкції – економічно-виховний інструмент, який змушує без застосування воєнних методів та війни, десь між словом та війною стимулювати та перевиховати агресора, змусити змінити його політику. Вони є елементом економічної війни», – резюмує журналістка.

Також вона поділилася джерелами відкритих баз даних, зокрема й Росії.

Як повідомив головний редактор видання «INжир media» Михайло Батрак, кримська тематика поступово зникає з центральних медіа, тому привернення уваги до неї за допомогою таких вебінарів є гарною ініціативою.

Зокрема він розповів і про те, як забороняли свободу слова в Криму, у яких умовах сьогодні працюють незалежні журналісти і як співпрацювати з ними українським ЗМІ.

Крім того, Батрак зазначив, що на півострові є чотири головні методи «затикання ротів»: «профілактика», «бан на в’їзд», граната в машині та масові затримання.

«Для знайомства з журналістом з Криму потрібно користуватися рекомендацією когось, хто підтримує зв’язок з ним. Писати напряму журналісту невідомій особі не те що небезпечно, а навіть викликає деякий сумнів. Усі вони є непублічними та не виказують своє ім’я», –застерігає Батрак.

 Він повідомляє, що частину українських сайтів блокують, але не на центральному рівні, а в ручному режимі. Для цього приходять силовики до провайдерів та кажуть не допускати окреме ЗМІ в мережу.

Студенти та викладачі мали змогу поставити запитання спікерам та включитися в обговорення.

Модератор зустрічі Сергій Томіленко проанонсував, що планується наступний вебінар «Громадянські журналісти важливі! Несвобода слова в Криму».

Програма циклу вебінарів розроблена спеціалістами НСЖУ на чолі із кримським журналістом та секретарем НСЖУ Миколою Семеною. Спікери та медіатренери на заходах – журналісти видань, які спеціалізуються на кримській проблематиці, спеціалісти Постійного Представництва Президента України в Криму та офісу «Кримської платформи», правники в галузі міжнародного права, експерти з проведення спеціальних інформаційних акцій, а також активісти правозахисних організацій. 

Проєкт реалізують у партнерстві з факультетами та кафедрами журналістики українських університетів.

Студентка 3 курсу Суліковська Олена