logo



15
Лис
2021

Фейки й маніпуляції як потужний інструмент інформаційно-психологічної війни

11 листопада студенти філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича прослухали онлайн-лекцію “Фейки й маніпуляції як потужний інструмент інформаційно-психологічної війни”. Лекторка – випускниця філологічного факультету, речниця СБУ в Чернівецькій області – Леся Федоренко. Організувала зустріч заступниця декана з навчально-виховної роботи,  кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури – Лариса Василівна Маркуляк.
Під час зустрічі студенти дізналися причини і наслідки інформаційно-психологічної агресії, а також шляхи боротьби з фейками.
Інформаційно-психологічний тиск вважається різновидом війни, особливо між країною-агресором та територією, яку намагаються “інфікувати”. Прикладом слугують неправдиві російські новини, які активно поширюють з 2013 року на території України та загалом в Інтернеті.
“Це дуже хороший еквівалент збройному конфлікту, – зазначила лекторка, – хоча зазвичай збройний та інформаційний наступ комбінуються”.
Виявляється, прийом поширення неправдивої інформації використовувався ще задовго до створення соціальних мереж. Як приклад, пані Леся розповіла історію про публікації 1918 року в чернівецьких газетах, присвячених окупації Буковини румунськими військами, а також про фейкові публікації щодо Буковинського віча.
У сучасному пост-інформаційному та пост-правдивому суспільстві дуже важко відрізнити фейк від правдивої інформації. Журналісти та блогери дедалі частіше зловживають неправдивими або малоправдивими заголовками, щоб привернути увагу якомога більшої кількості користувачів. Як не дивно, 96 % людей орієнтуються на заголовки, тому можуть стати легкою здобиччю для лже-інсайдерів. До того ж людині достатньо однієї секунди, щоб зрозуміти: цікавий їй матеріал чи ні. Тому не дивно, чому заголовки інтернет-публікацій рясніють недостовірною та перебільшеною інформацією. Найпоширеніші прийоми інформаційно-психологічної війни: метод напівправди, підміна понять, підкріплення авторитетом, гра на актуальності та гра на емоціях.
Леся Федоренко пояснила про ці методи впливу на прикладі актуальних проблем: війна на Сході України, коронавірус та антивакцинаторські виступи в Україні.
Звичайно, від фейкової інформації неможливо бути повністю застрахованими, але лекторка розповіла про шляхи запобігання цьому явищу. Найпростіший спосіб – перевірити сумнівну новину на інших інтернет-ресурсах, почитати інформацію на кількох сайтах. Часто події, які відбувалися давно або на інших територіях. можуть видавати за актуальні у вашому регіоні, тому за запитом в інтернеті можна перевірити точність і правдивість цієї інформації. Також можна користуватися спеціальними ресурсами, які відрізняють брехню від правди. Одним з таких є “Стоп Фейк – Stop Fake”. І звичайно, потрібно бути свідомим користувачем, який не сліпо вірить всьому, що пишуть на просторах інтернету, а ретельно фільтрує інформацію.
Особливо актуальними ці поради і перестороги були для студентів-журналістів, адже вони в майбутньому створюватимуть новини, тому дуже важливо під час навчання закласти підґрунтя  доброчесності. Після лекції студенти ставили свої питання пані Лесі і активно дискутували, це й не дивно, адже тема надзвичайно актуальна. Філологи постійно працюють з текстами, тому інструменти інформаційно-психологічної війни повинні бути їм добре відомі.

                                                                        Підготувала –
Олена ЛИСЕНКО.

 

Залишити коментар

*

captcha *