У середу, 10 жовтня, відбувся онлайн-практикум «Запит на інформацію як інструмент якісної журналістики». Спікеркою виступила адвокатка, експертка ПРООН та консультантка Ради Європи Тетяна Олексіюк, модераторкою – журналістка ГО «ZMINA» Ірина Виртосу. Зустріч пройшла у межах заходів Академії з прав людини для викладачів/викладачок журналістики. Обговорили, що є публічною інформацією, як правильно писати запит та які обмеження в доступі до інформації.

Під час розмови спікерка проаналізувала національне та міжнародне регулювання права на інформацію. Зокрема, Тетяна Олексіюк акцентувала на Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів. «Цю конвенцію Україна ратифікувала минулого року, і не просто ратифікувала, а «увімкнула». Її розробили ще 10 років тому. Після ратифікації в Україні почали активно створювати моніторингові органи та запроваджувати процедури для навчання, а в національному законодавстві з’явилися нові норми, що регулюють право на інформацію», — зазначила спікерка.

Експертка пояснила, що входить у право на інформацію, розмежувала поняття «право на приватність» та «принцип відкритості інформації».  «Коли прийняли Закон «Про доступ до публічної інформації», то одним з найважливіших підходів був перехід від власника інформації до розпорядника. Державні органи та суб’єкти владних повноважень не є власниками інформації, вони лише нею розпоряджаються. Усе, що до них потрапило, є публічною інформацією. Тільки в передбачених законом випадках вони можуть засекречувати її частину», — розповіла Тетяна Олексіюк. Коли йдеться про обмеження інформації, то розпорядник повинен пройти три кроки: повідомити, яким інтересам загрожує надання інформації; яка може бути шкода і чому вона переважає. Статус запитувача впливає на те, як буде ЄСПЛ захищати право на інформацію. Зокрема, так звані громадські контролери мають більші привілеї. Серед них — журналісти та блогери.

Також на зустрічі презентували приклади рішень у справах з доступу до інформації — «Центр демократії та верховенства права проти України» та «Лещенко проти України». Спікерка розповіла й про механізм оскарження щодо порушення права на доступ до публічної інформації.

Просвітницький захід організували Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр прав людини ZMINA та проєкт «Права людини для України» від ООН в Україні.

Олена Суліковська, студентка 3 курсу