ЯКІСНА ОСВІТА ОЧИМА СТУДЕНТА
На думку Р. Кіплінґа, освіта ‒ найвеличніше з усіх благ, але тільки тоді, коли вона найвищої якості. Саме про якісний контекст освітньо-професійної програми «Українська мова та література» спеціальності 035 Філологія для здобувачів другого рівня вищої освіти йшлося на панельній дискусії «Якісна освіта очима студента». Гарант ОП, проф. Світлана ШАБАТ-САВКА у своєму вступному слові схарактеризувала концептуальні засади освітньої програми, її орієнтацію, основний фокус та мету, чітко окреслила особливості фахових компетентностей та програмні результати навчання, указуючи на оригінальність репрезентованої програми, її затребуваність та важливість у процесі формування конкурентоспроможного фахівця, здатного проводити глибокі наукові дослідження з мовознавства та літературознавства, здійснювати освітню діяльність, професійно застосовувати знання в різних гуманітарних сферах суспільної діяльності.
У панельній дискусій взяли участь студенти 1 і 2 курсів навчання другого рівня вищої освіти філологічного факультету, які відзначили високий рівень підготовки ОПП «Українська мова та література» спеціальності 035 Філологія, логічність та послідовність обовʼязкових та вибіркових дисциплін, якісне формування фундаментальних та професійно орієнтованих знань і вмінь, чітко сплановану практичну спрямованість освітнього процесу, наявність авторських курсів. У ході жвавого обговорення магістранти висловили пропозиції щодо можливого введення в програму деяких вибіркових компонент, що мають стосунок до новітніх напрямів мовознавства (комунікативної лінгвістики, лінгвопрагматики, дискурсології), літературознавства та сучасної української літератури (Марія МАКСИМЧУК, Соломія ВОЛОШИН, Юлія ЦІВІНСЬКА, Олена СКЛЯРОВА, Леся ОЛЕКСЮК, Іванна КАВЧАК).
У заході взяв участь заступник декана філологічного факультету з навчально-методичної роботи, доц. Олександр ПОПОВИЧ, який зауважив, що обговорення освітньої програми є надзвичайно важливим процесом. Адже зараз у пріоритеті студентоцентричний підхід в організації навчання, і думка студентів щодо змістового наповнення навчальних дисциплін, переваги тих чи тих компонент освітньої програми визначальна.
Про професіограму сучасного випускника-філолога розповіла кандидат філологічних наук, асист. Галина ТЕСЛІЦЬКА, яка зосередила свою увагу на визначальній особливості такого фахівця ‒ поєднання професій двох типів «людина – знакова система» та «людина – людина». Адже об’єктом дослідження філолога є мова як знакова система, а робота передбачає співпрацю з людьми, активну комунікацію. Широкий спектр професійних якостей та вмінь українського філолога зумовлює можливість різноманітних сфер працевлаштування, серед яких навчальні заклади різних типів, редакції газет та журналів, науково-дослідні інститути, видавництва, бібліотеки, музеї, прес-центри. Отож професія філолога у сучасному суспільстві надзвичайно затребувана, сукупність компетентностей, якими володіють магістри спеціальності 035.01 «Філологія (українська мова та література)», роблять їх конкурентоспроможними на ринку праці.
Кандидат філологічних наук, асист. Іванна СТРУК наголосила на важливості дотримання в освітньому процесі та науковій діяльності принципів академічної доброчесності. Апелюючи до Закону України «Про вищу освіту», навела прості та зрозумілі для студентів приклади академічного плагіату, самоплагіату, фабрикації, фальсифікації, списування, закцентувала увагу на вимогах до написання наукових робіт та способах запобігання плагіату, розповівши про особливості процедури перевірки робіт на наявність академічного плагіату. Викладач наголосила на видах академічної відповідальності, з якими детально можна ознайомитися в «Положенні про виявлення та запобігання академічному плагіату в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича» та «Етичному кодексі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича», що розміщено на офіційному сайті Університету.
Обговорення освітньо-професійної програми у форматі дискусії засвідчує демократичність навчального процесу, увиразнює його студентоцентричність та процес гуманізації освіти загалом.