Мати таку свободу, щоби бути собі ціллю! Передусім бути собі ціллю, для власного духа працювати, як бджола; збагачувати його, збільшувати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зоріючим у тисячних красках!
О. Кобилянська, «Царівна»
21 жовтня 2021 р. для студентів філологічного факультету провели онлайн-екскурсію літературно-меморіальним музеєм Ольги Кобилянської «На гостини до пані Ольги». Юлія Микосянчик, старша наукова співробітниця музею, дослідниця життя і творчости чернівецької письменниці, розпочала подію цікавою розповіддю про перші відвідини музею, з яким нині так тісно пов’язане її життя.
Вкотре переконуюся, що перше враження від чогось, – найсильніше та найемоційніше. Пам’ятаю, нас (як і багато попередніх поколінь студентів-філологів) теж вели «на гостину» до О. Кобилянської; згадую, як перебудовувалося моє бачення – отой створений образ недоступної Гірської Орлиці зазнав фатальних модифікацій – наче наяву постала переді мною жива людина. Тут метафорично радше. Переглянути світлини Ольги Кобилянської – це одне, а спробувати «доторкнутися» до неї – зовсім інше (бо ж, на жаль, історичні горизонти роз-мивають для майбутніх поколінь справжні обличчя й голоси попередників).
Пані Юлія виконала направду Вергіліївську місію – місію провідниці, медіаторки. Даруйте, не змогла втриматися від згадки «Божественної комедії» італійця Данте Аліг’єрі. Щоб «відчистити» класиків літератури від історичного /нерідко – заідеологізованого/ намулу, мусимо навчитися ходити усіма стежками їхнього прижиттєвого (а часом, ще й посмертного) Пекла, Чистилища і Раю. Сучасний український франкознавець Богдан Тихолоз вдало зазначив: «Історія літератури для мене – це насамперед історія особистостей. Не стилів, не напрямів, не угруповань, не ідеологій – особистостей. А вже потім – стилів, напрямів, угруповань, ідеологій… Адже література – це насамперед люди». А найкращий спосіб пізнати ЛЮДИНУ – подивитися на ЇЇ світ (щось фізичне) ЇЇ ж очима (щось моральне).
До екскурсії у дещо новому для нас онлайн-форматі доєдналися понад 40 учасників, серед яких викладачі нашого факультету, студенти різних курсів, а також школярі Клішковецької гімназії та Колінковецького ліцею. Захід модерувала доцентка катедри української літератури Лариса Маркуляк.
Юлія Микосянчик розповіла чимало цікавого про особисте та творче життя письменниці. Після віртуальної екскурсії охочі активно ставили запитання та обговорювали те, що їх зацікавило.
Пані Юлія не оминула увагою й роман «Апостол черні», вміщений у восьмому томі десятитомника О. Кобилянської: розповіла про історію видання цього твору і про ставлення авторки до скорочення тексту львівським видавництвом, в якому ця книжка вийшла друком ще у 1936 р. У тому варіанті «Апостол черні» містив лише 400 тис. знаків (порівняймо: у 8 томі їх вдвічі більше; сам текст подано за першодруками та прижиттєвими публікаціями).
Розповідь-розмова про життя і творчість письменниці тривала півтори години. Наприкінці Юлія Микосянчик ще раз закликала студентів філологічного факультету відвідати літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської, адже це – своєрідна капсула часу, яка наближує нас до розуміння людини та її оточення – що дуже важливо! – на тлі історичної епохи.
Підготувала –
Марина ГОРБАТЮК, студентка 4 курсу 
