5 жовтня 2021 року відбувся виховний захід «Бабин Яр. 80 років пам’яті», присвячений 80-тим роковинам страшної трагедії в Бабиному Яру. Окрім студентів філологічного факультету, на заході були присутні учні 9–11-х класів Опорного закладу освіти – Колінковецький ліцей Топорівської сільської ради.

Розпочала годину пам’яті заступниця декана з навчально-виховної роботи, доцентка кафедри української літератури Лариса Василівна Маркуляк, яка наголосила на необхідності звернення до трагічних подій, що відбувалися в Києві під час нацистської окупації, коли впродовж двох днів, 29 і 30 вересня 1941 р., у Бабиному Яру було жорстоко закатовано більше 30 тис. українських євреїв.

Інформативною була лекція «Стерті сліди Голокосту», виголошена кандидатом історичних наук, асистентом кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олександром Михайловичем Филипчуком, Науковець детально розкрив питання української пам’яті про Голокост, звернув увагу на стерті сліди злочину, скоєного нацистами під час Другої світової війни. Лектор закцентував на тому, що за радянських часів цю страшну подію замовчували. Тільки у вересні 1966 року дисидент Іван Дзюба під час скорботного зібрання виголосив промову, назвавши Бабин Яр спільною трагедією єврейського і українського народів. «У пошуках власної ідентичності ми повинні активно досліджувати питання, пов’язані з Голокостом, адже смерть пам’яті – це смерть душі», – резюмував Олександр Филипчук.

Трагедія Бабиного Яру художньо осмислювалась у творчості багатьох українських письменників, серед яких – В. Сосюра, М. Бажан, наша сучасниця Маріанна Кіяновська. Тож на заході звучали вірші-присвяти Бабиному Яру. Одинадцятикласниці Евеліна Банар та Діана Бушуляк продекламували поезію Миколи Бажана «Яр», проникливо вводячи слухачів у контекст трагічної сторінки нашої історії.

Фінальним акордом години пам’яті стало зворушливе декламування поезії Олени Теліги «Усе – лише не це», яку виконала студентка ІІ курсу Надія Гнатів.

Бабин Яр – це не тільки трагедія минулої війни, це урок для сучасних і майбутніх поколінь, адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього і приречений на забуття.

Підготувала –

Марина РЕВЕГА, студентка 2 курсу магістратури