30 квітня 2021 року на філологічному факультеті відбувся науково-методичний семінар «До проблеми вивчення літератури рідного краю в ЗЗСО», у якому взяли участь викладачі кафедри української літератури, методисти Інституту післядипломної педагогічної освіти та науково-методичного центру професійного розвитку педагогічних працівників Чернівецької міської ради, а також представники загальноосвітніх навчальних закладів Буковини, студенти-філологи.
У системі середньої освіти вивчення літератури рідного краю є одним із важливих сегментів освітнього процесу, що сприяє формуванню особистості, розширює можливості інтелектуального розвитку учнів, збагачує внутрішній світ людини, пробуджує патріотичні почуття й поглиблює знання з сучасного українського письменства.
У вступному слові методистка науково-методичного центру суспільно-гуманітарних дисциплін та міжнародної інтеграції Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області ЄВГЕНІЯ ДМИТРІВНА КВІТЕНЬ зазначила, що учні загальноосвітніх навчальних закладів Буковини 5–11 класів знайомляться з творчістю багатьох буковинських письменників, глибоко осмислюють значення окремої постаті в історії рідного краю, позаяк краєзнавство – це любов до краю, до країни, яка з покоління в покоління кристалізується в наукові істини.
Більш детально про те, як вивчають літературу рідного краю в закладах середньої освіти Чернівецької області, про зміст відповідної навчальної програми йшлося у доповіді «Література рідного краю як засіб формування предметної (літературної) компетентності школярів» методистки науково-методичного центру професійного розвитку педагогічних працівників Чернівецької міської ради АЛЛИ ВАСИЛІВНИ ТКАЧ.
Алла Василівна акцентувала на тому, що усі чинні програми з української літератури для 5-11 класів містять розділ «Література рідного краю», на вивчення якого виділяють по 2-4 години на рік. Задля цього вчитель самостійно вирішує, коли проводити уроки з літератури рідного краю, а також на власний розсуд підбирає тексти для вивчення. Доповідачка заначила, що Міністерство освіти і науки України рекомендує на уроках рідного краю також вивчати художню творчість ровесників учнів. Під час виступу було роз’яснено суть предметної (літературної) компетентності, що зводиться до вміння працювати з текстом, розуміти його зміст, з’ясовувати авторську позицію, виявляти художні засоби, що сприяє формуванню компетентного читача, який відчуває естетичну насолоду від художнього слова, вміє переживати, аналізувати прочитане та критично мислити.
За словами Алли Ткач, реалізація цього завдання вимагає від вчителя ретельного підбору творів для вивчення. Тому у 2016 році Аллою Ткач та Яною Пінтяк було укладено регіональну навчальну програму «Література Буковини. 5-11 класи», яку затвердила вчена рада Інституту післядипломної педагогічної освіти. Ця ж програма лягла в основу іншої навчальної програми «Літературне краєзнавство», що має відповідний гриф МОН України. Алла Ткач стверджує, що упродовж останніх п’яти років буковинські вчителі-філологи працюють за програмою «Література Буковини. 5-11 класи», зміст якої дає цілісне уявлення про розвиток літературного процесу на Буковині, тематичне і жанрове розмаїття літератури. Алла Ткач підкреслила, що під час укладання програми для ефективного навчання увесь матеріал було структуровано за трьома тематичними розділами: «Література Буковини ХІХ-ХХ століття», «Сучасна українська література», «Художня творчість ровесників учнів» та враховано важливі принципи: вікові й індивідуальні особливості, естетичної вартості художніх творів, принцип надлишковості, що дозволяє забезпечити можливість учням вибору творів за їхніми нахилами й інтересами та найголовніший принцип – наступності, коли творчість одного і того самого автора вивчається у кожному класі. Прикладом є різножанрове розмаїття художньої спадщини Михайла Івасюка, твори якого учні вивчають у 5-11 класах. Програма передбачає вивчення творів 17 майстрів художнього слова Буковини (Ю. Федьковича, О. Кобилянської, Є. Ярошинської, К. Малицької, І. Вільде, М. Бакая, М. Івасюка, В. Колодія, Г. Дущак, В. Вознюка, М. Ткача, В. Мельника, Т. Севернюк, В. Васкана, Г. Тарасюк, М. Матіос, Б. Бунчука). Як додаток до програми, видано навчально-методичний посібник та до кожного уроку запропоновано мультимедійну презентацію.
Натомість у рамках вивчення літературного краєзнавства заступниця директора Путильської гімназії Путильської ТГ Чернівецької області, вчителька української мови та літератури ГАННА ЯРОСЛАВІВНА КОЛЕЖУК виокремила ще один важливий напрям роботи з учнівською молоддю – науково-пошукову і науково-дослідницьку роботу з літератури рідного краю. Наприклад, вивчаючи творчість української письменниці, лауреатки Шевченківської премії Марії Матіос, Ганна Колежук зазначила, що художній доробок буковинської майстрині слова надихнув двох учениць на написання дослідницької роботи на тему: «Панорама життя Буковини у збірці новел Марії Матіос „Націяˮ», серед її авторів – минулорічна випускниця філологічного факультету Анастасія Генцар. Або, коли знайомилися з творчістю Володимира Вознюка, зокрема повістю «Панотець», учні вже добре знали історію життя й діяльності батька письменника – відомого на Буковині священника Авксентія Мироновича Вознюка.
Між іншим, Ганна Ярославівна із власного досвіду поділилася тим, що важливу роль у позакласній роботі відіграє екскурсія в Музей-садибу Юрія Федьковича. Педагогами було підготовлено дві групи юних екскурсоводів, які проводять екскурсії для дорослих та школярів. Учасниця науково-методичного семінару розповіла, що внаслідок практичної і пошукової діяльності діти зацікавилися питанням, хто з відомих осіб відвідував музей Буковинського Соловія, які спогади залишили вони у книзі відвідувачів. Виявляється, найбільше учнів зацікавив запис, зроблений письменником Павлом Загребельним, який свого часу занотував: «з малесеньких вікон гуцульської хатини на широкі європейські горизонти дивився митець європейського рівня – Юрій Федькович». До того ж, учасникам семінару було запропоновано фрагмент екскурсії, яку проводять учні Путильської гімназії.
Інформаційно-насиченою й актуальною була доповідь на тему: «Літературне краєзнавство як складова текстоцентричного підходу в системі формування мовної компетентності учнів на уроках української словесності», яку виголосила учителька Хотинської ЗОШ №5 Хотинської міської ради Дністровського району, переможниця обласного етапу конкурсу «Вчитель року» ТАМАРА ВАСИЛІВНА ЦИМБАЛЮК, яка запропонувала цікаві методики та нові підходи до вивчення літератури рідного краю.
Педагог зауважила, що два роки тому захопилася текстоцентричною технологією, яка передбачає підбір художніх текстів, сучасних і актуальних за змістом, які були б цікаві молоді, руйнували усталені стереотипи про відомих людей, надихали б і мотивували, і, щоб саме вони стали основою для наведення прикладів при написанні власного висловлення на ЗНО. Тамара Василівна вважає своєю найвдалішою знахідкою – добірку текстів, сформовану на основі матеріалів, зібраних у літературно-меморіальних музеях буковинських митців – Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича, Володимира Івасюка, Івана Миколайчука, етнографічних досліджень Георгія Кожелянка, публіцистичних матеріалів Марії Матіос. Весь зібраний матеріал, залежно від змісту текстів, Тамара Цимбалюк систематизувала за рубриками – «Краяни, що надихають», «Ненудні біографії», «Таємниці успіху», «Просто про головне», «Берегти свічечку букви Ї», «Думки пошепки», «Магія буковинських звичаїв», «Пам’ять» тощо та розповіла про кожну із них. Також виокремила три групи завдань, що пропонуються у тій чи тій рубриці: комунікативні (висловлення власної позиції щодо проблем, порушених у тексті); лінгвістичні (спостереження над мовними явищами); творчі (створення учнями власних різножанрових висловлювань на тему, пов’язану з текстом).
В обговоренні питання вивчення літератури рідного краю в ЗЗСО взяла участь студентка 5 курсу філологічного факультету, вчителька Колінковецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Топорівської ГТ МАРИНА ІЛАЩУК. Молода педагогиня наголосила, що уроки літератури рідного краю у їхньому навчальному закладі мають свою специфіку, оскільки учні є носіями мов національних меншин та в неофіційному спілкуванні послуговуються молдовською мовою, тому уроки літератури рідного краю мають важливе значення для знайомства учнів із мистецькою діяльністю буковинського краю. Для цього використовуються й традиційні позаурочні заходи, спрямовані на знайомство учнів з творчістю сучасних буковинських письменників, літературні зустрічі. На базі школи діє наукове товариство «Паросток», а слухачі Буковинської Малої академії наук пишуть наукові роботи, присвячені вивченню творчості буковинських письменників, зосібна Сидора Воробкевича, Юрія Федьковича, Володимира Вознюка, Василя Кожелянка та Віталія Колодія. Позитивним Марина Ілащук вважає те, що на 5 курсі студенти спеціальності «Середня освіта» («Українська мова та література») слухають курс «Вивчення літератури рідного краю в ЗЗСО», який допомагає поглибити знання, отримані на попередніх курсах, і водночас підготуватися до професійної педагогічної діяльності, до викладання літератури Буковини у школі.
До розмови також долучилися викладачі кафедри української літератури проф. Мельничук Б. І., проф. Ковалець Л. М. та доцент Костик В.В., які висловили побажання проводити подібні науково-методичні семінари дедалі частіше. Окрім того, виробити спільну стратегію щодо підготовки науково-методичних матеріалів, зокрема навчально-методичних посібників з літературного краєзнавства.
Підготувала
кандидат філологічних наук
Меленчук Ольга Василівна
