Саме цей вислів відомого українського вченого і громадського діяча Івана Огієнка обʼєднав учасників круглого стола «УКРАЇНСЬКА СИНТАКСА КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ.: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ЗДОБУТКИ», що відбувся в дистанційному режимі зі здобувачами другого (магістерського) рівня спеціальності 035 Філологія під керівництвом професора Світлани ШАБАТ-САВКИ.
Сучасна синтаксична наука, акумулювавши набутки попередніх епох, наукових шкіл та концепцій, постає різновекторною за своїми напрямами і парадигмами, вирізняється потужними досягненнями та глибокими дослідженнями в тих або тих напрямах синтаксису (формально-граматичному, структурно-семантичному, комунікативному, прагматичному, стилістичному, компʼютерному тощо). Утім, надійним підмурівком сучасних синтаксичних студій слугують праці українських дослідників 20‒30-х рр. ХХ ст. (М. Гладкого, О. Курило, І. Огієнка, О. Синявського, С. Смеречинського, М. Сулими, Є. Тимченка та ін.), теоретична вага яких надзвичайно висока, соціокультурне спрямування яких ‒ розлоге, чітко спрямоване на повернення в дискурсивну практику українців характерних синтаксичних конструкцій, морфологічних форм, орфографічних та орфоепічних правил.
У роботі круглого стола взяли участь Людмила БОРЩИК, Аліна ВАСІТИНСЬКА, Анастасія ГАВРИЛЬЧИК, Марина ГОРБАТЮК, Тетяна МІЖІНСЬКА, Марія ПУРИЧ, Марʼяна САВЧУК, Дмитро ТУДАН, Богдана ФЕДОРЧУК, Юлія ШКОЛЯР, які з опертям на праці С. Смаль-Стоцького і Т. Ґартнера, В. Сімовича увиразнили етапи становлення української складні, з використанням інноваційних лінгвістичних методів представили свої кейси про репресованих мовознавців та їхні наукові праці, що були заборонені радянською владою, проте відображали питомі риси української мови, її граматичний лад та стилістичні ознаки. Репрезентуючи етапи становлення та здобутки української синтакси (складні), магістранти продемонстрували глибокі знання з синтаксису української мови, водночас низку соціальних навичок ‒ здатність до критичного та абстрактного мислення, уміння вести конструктивну дискусію на фахову тему.
Як гарант освітньо-професійної програми, за якою навчаються здобувачі другого (магістерського) рівня, як викладач навчальної дисципліни «Досягнення і проблеми українського мовознавства», у межах якої відбувся круглий стіл, проф. Світлана ШАБАТ-САВКА цілком впевнена у тому, що студенти спеціальності «Філологія (українська мова та література» чітко усвідомлюють змістовий і сугестивний обшир інтенції запиту Олени Курило про те, «як навчитися думати по-українському і не збиватися на чуже».
