У рамках договору
про науково-педагогічну співпрацю 26 жовтня 2022 року в онлайн-форматі на базі
філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича відбулася бінарна лекція спільно з Національною академією
педагогічних наук України та Інститутом культурної спадщини АН Молдови на тему:
«Українознавчі студії в Україні й діаспорі» у межах регіонального експерименту
«Технології професійного розвитку педагогів в умовах неформальної освіти»
(2022-2024 рр.).
Головними спікерами заходу виступили доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Мирослава Вовк та доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник сектору «Етнологія українців» Інституту культурної спадщини Академії наук Молдови Катерина Кожухар, крім того, редакторка й ведуча радіожурналу «Renastere Відродження». Серед слухачів були викладачі, студенти, аспіранти ЧНУ ім. Ю. Федьковича та просвітяни краю.
Наукові співробітниці академічних установ України та Молдови
поділилися результатами теоретичних і практичних напрацювань у сфері
українознавчих студій та українсько-молдавських етнокультурних взаємин.
У своїй лекції Катерина Кожухар акцентувала на темі української мови в розвідках
співробітників сектору «Етнологія українців» центру етнології й культурної
спадщини Академії наук Молдови. Дослідниця окреслила історію вивчення міжетнічних
культурних взаємин українців і молдаван, яка розпочалася з 1991 року, коли в
Академії наук Молдови був заснований Інститут культурної спадщини, а в його
складі – відділ історії, культури та мови українців у Молдові. Завдяки
титанічній праці колишнього випускника Чернівецького університету, академіка АН
Молдови, українського й молдавського літературознавця, фольклориста,
письменника, публіциста Костянтина Поповича відбулася розбудова Інституту
національних меншин (нині – Інститут культурної спадщини), де приділяли велику
увагу осмисленню історії, мови, фольклорної та культурної спадщини українців
Молдови, українсько-молдавських літературних зв’язків тощо. За словами
лекторки, доля мови українців у Молдові особливо турбувала К. Поповича, тому цей аспект
досліджень мав пріоритетне значення.
Неабияке зацікавлення присутніх
викликала пізнавальна й ґрунтовна доповідь на тему українознавчих студій в
Україні та в діаспорі доктора педагогічних наук, професора Мирослави Вовк. У ній науковиця розкрила сутність поняття
«Українознавство», охарактеризувала цю науково-освітню галузь в історичному
дискурсі та простежила її міждисциплінарні зв’язки. Лекторка головно зосередила увагу на фольклористиці, показала її історію
становлення та розглянула питання педагогічної фольклористики, її значення в
освітній практиці.
Наголосивши на особливостях роботи відділу
змісту і технологій педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна
НАПН України, Мирослава Вовк виснувала, що «місією сучасних філологів має стати
збагачення і розвиток традицій філологічної науки, освітньої практики
ретрансляції фольклорного, літературного слова».