logo



16
Вер
2022

Юлія ПАЦАРАНЮК

ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА ПАЦАРАНЮК
Навчалася на філологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича протягом 1996-2001рр. В аспірантурі ЧНУ – з 2003 по 2006 роки. У 2006 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності «Українська мова» (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Ніна Василівна Гуйванюк). У 2011 році здобула вчене звання доцента.
У вищій школі пропрацювала понад 15 років, а сьогодні – редактор відділу випуску редакції газети «Молодий буковинець».
У науковому доробку – понад 150 наукових, методичних і науково-популярних праць, у тому числі закордонних, які стосуються лінгвістики тексту, граматичної організації художнього мовлення, виражальних особливостей мовних одиниць. Серед найбільш значущих: монографія «Способи реалізації іронії у структурі речення», 2009 (у співавторстві з Н. В. Гуйванюк; навчальний посібник «Орфоепія сучасної української літературної мови: модульний курс», 2007 (у співавторстві з О. В. Кульбабською); навчальний практикум «Українська мова за професійним спрямуванням», 2012; колективна монографія «Синтаксис української мови: на перетині традицій та інновацій», 2019.
Юлія Пацаранюк (Тимофійчук) ділиться приємними спогадами: за час навчання на філологічному факультеті я познайомилася з чудовими людьми: однокурсниками (з деякими з них ми навіть породичалися), з прекрасними викладачами, які згодом на певний час стали моїми колегами. З особливими почуттями вдячності згадую свою наставницю і порадницю, вчительку й авторитетну вчену Ніну Василівну Гуйванюк, завдяки якій я відбулася як філолог.
Пишаюся тим, що, змінюючи місця роботи, я лишаюся вірною своєму покликанню – плекати українське слово, навчати рідної мови, виховувати в людях прагнення до мовного вдосконалення, встановлювати тренд на українське.
Переконана, що у всіх випускників нашого факультету є чимало приємних спогадів, пов’язаних з незабутньою порою – студентством. На зустрічах, які ми організовуємо що 5 років, згадуємо і кумедні історії, і заняття, на яких було цікаво, і іспити, під час яких завжди хвилювалися, але відчували підтримку викладачів і збиралися з думками для відповідей.
Мій спогад про навчання на філологічному факультеті зі мною все життя: саме факультет подарував мені коханого чоловіка Івана, з яким у шлюбі живемо вже понад 20 років.