logo



Відомі випускники

Відомі випускники
Максим ДУПЕШКО

Максим Дупешко – письменник, громадський активіст, екскурсовод.

Почав писати під час навчання на філологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, відвідував засідання факультетської літературної студії імені Степана Будного. Його твори опубліковані в періодичних виданнях, антології молодих письменників «Під простирадлом / Піт простирадла». Спробував себе як кінорежисер, екранізувавши в короткометражному фільмі своє оповідання «Кілька запитань до тебе» та створивши буктрейлери до романів. Письменник неодноразово брав участь у різноманітних літературних фестивалях, зокрема в таких престижних, як «Meridian Czernowitz», Літературний фестиваль Львівського форуму видавців, «Трикутник», «Обнова-фест», «Арт-ефект».

М. Дупешко – автор поезій, десятків оповідань, кількох повістей та романів, серед яких «Історія, варта цілого яблуневого саду» (2017, перекладений румунською у 2021), «Біля карети під мертвим лисом» (2021).

М. Дупешко про навчання: “Філологічний факультет змінив моє життя. Тут я відчув смак до літератури. Цьому сприяв як викладацький склад, який з любов’ю ставиться до своєї справи, так і талановиті колеги-студенти, які навчалися на факультеті. Впевнений такі ж яскраві особистості блукають шостим корпусом і зараз. Ще була літературна студія імені Степана Будного, яка стала частинкою найкращих спогадів про факультет. Зрештою завдяки літстудії я і став письменником”.

Інга КЕЙВАН

Кейван Інга Іларіївна – поетеса, літературознавиця, критикиня, літературна редакторка.

У 1999 році закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (спеціальність «Українська мова та література»).

У 2003 році під керівництвом професора кафедри української літератури Богдана Мельничука захистила кандидатську дисертацію на тему «Архетипні структури та формули у творчості західноукраїнських письменниць кінця ХІХ – початку ХХ століття (на матеріалі художньої спадщини Н. Кобринської, Є. Ярошинської, О. Кобилянської)» (спеціальність 10.01.01 – українська література).

Упродовж 2002–2007 років була асистентом, з 2010 – доцентом кафедри й викладала дисципліни: «Історія української літератури 60-90-х років ХХ ст.», «Історія української літератури першої половини ХІХ ст.», «Історія української літератури 20-30-х років ХХ ст.», «Сучасний літературний процес на Буковині», «Літературний процес на Буковині початку ХХ ст.», «Етнопедагогіка й етнопсихологія», «Культурологія».

Згодом працювала заступником головного редактора «Буковинського журналу», в Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського та PR-менеджеркою у «Видавництві 21». Організаторка та модераторка численних літературно-мистецьких заходів, авторка аналітичних репортажів на культурну тематику. Підготувала видання книги «Вулиця Українська: мандрівка у часі» (співаторка тексту, упорядниця, дизайнерка) та художньо-документального видання на базі архівних матеріалів А. Добрянського «Система координат (просторова симфонія)» (упорядниця, редакторка, авторка приміток, передмови). У співпраці з «Видавництвом 21» також керувала окремими видавничими проєктами. Тепер працює над проєктами власного видавництва «Дирижабль» (засноване 2020 року).

І. Кейван – авторка численних наукових статей, поетичних збірок «Світ на дотик» (2002 р.) «Коли Бог приходить» (2011), «Діти Беслану» (2014–2021) та ін., низки прозових творів. Лауреатка першого Літературного конкурсу імені Вадима Коваля (2002), премії імені Пауля Целана (2015).

Оксана ФЕДУНОВИЧ-ШВЕД

ФЕДУНОВИЧ-ШВЕД ОКСАНА ТАРАСІВНА, доцент кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, кандидат філологічних наук. Автор понад 30 наукових праць.

Навчалася в Чернівецькому державному університеті імені Ю. Федьковича з 1991 по 1996 р.
2004 року вступила до аспірантури, яку закінчила 2007 року.
Дисертацію на тему „Лексика перекладів Миколи Лукаша у звʼязках із культурно-писемною традицією української мови” (спеціальність 10.02.01 – українська мова) захистила 6 грудня 2008 року (науковий керівник − Ткач Л. О., професор кафедри сучасної української мови ЧНУ, доктор філологічних наук, професор).

З 2008 року працює в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.
За час роботи в Інституті розроблено 10 програм спецкурсів та 2 науково-методичних посібника (1. Власюк М., Федунович-Швед О. Підвищуємо грамотність: збірник диктантів та завдань з української мови / М. З. Власюк, О. Т. Федунович-Швед. – Чернівці, 2015. – 100 с. 2. Михайловська-Вільданова Н., Федунович-Швед О. Лінгвістичний аналіз тексту на уроках української мови та літератури: підготовка до ЗНО: навчальний посібник для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Н. О. Михайловська-Вільданова, О. Т. Федунович-Швед. – Чернівці, 2019. – 100 с.).
Автор онлайн-курсу „Методика навчання учнів української мови в полікультурному середовищі” для вчителів української мови та літератури, що викладають у школах із румунською мовою навчання.
У січні − лютому 2021 року пройшла навчання за програмою підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників „Тренінг для тренерів, які будуть готувати педагогів / викладачів для роботи за програмами курсу „Культура добросусідства” в закладах дошкільної освіти, закладах загальної середньої освіти, коледжах, закладах передфахової вищої освіти, професійних ліцеях, закладах вищої і післядипломної освіти” в рамках реалізації проєкту „Сприяння розвитку активного громадянства, толерантності та порозуміння в освітніх закладах і громадах України” ГО „ІДЦ „Інтеграція та розвиток” за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні та отримала Сертифікат (№ ТС-0047), що дає можливість проводити тренінги за програмою проєкту.

Юлія ПАЦАРАНЮК

ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА ПАЦАРАНЮК
Навчалася на філологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича протягом 1996-2001рр. В аспірантурі ЧНУ – з 2003 по 2006 роки. У 2006 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності «Українська мова» (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Ніна Василівна Гуйванюк). У 2011 році здобула вчене звання доцента.
У вищій школі пропрацювала понад 15 років, а сьогодні – редактор відділу випуску редакції газети «Молодий буковинець».
У науковому доробку – понад 150 наукових, методичних і науково-популярних праць, у тому числі закордонних, які стосуються лінгвістики тексту, граматичної організації художнього мовлення, виражальних особливостей мовних одиниць. Серед найбільш значущих: монографія «Способи реалізації іронії у структурі речення», 2009 (у співавторстві з Н. В. Гуйванюк; навчальний посібник «Орфоепія сучасної української літературної мови: модульний курс», 2007 (у співавторстві з О. В. Кульбабською); навчальний практикум «Українська мова за професійним спрямуванням», 2012; колективна монографія «Синтаксис української мови: на перетині традицій та інновацій», 2019.
Юлія Пацаранюк (Тимофійчук) ділиться приємними спогадами: за час навчання на філологічному факультеті я познайомилася з чудовими людьми: однокурсниками (з деякими з них ми навіть породичалися), з прекрасними викладачами, які згодом на певний час стали моїми колегами. З особливими почуттями вдячності згадую свою наставницю і порадницю, вчительку й авторитетну вчену Ніну Василівну Гуйванюк, завдяки якій я відбулася як філолог.
Пишаюся тим, що, змінюючи місця роботи, я лишаюся вірною своєму покликанню – плекати українське слово, навчати рідної мови, виховувати в людях прагнення до мовного вдосконалення, встановлювати тренд на українське.
Переконана, що у всіх випускників нашого факультету є чимало приємних спогадів, пов’язаних з незабутньою порою – студентством. На зустрічах, які ми організовуємо що 5 років, згадуємо і кумедні історії, і заняття, на яких було цікаво, і іспити, під час яких завжди хвилювалися, але відчували підтримку викладачів і збиралися з думками для відповідей.
Мій спогад про навчання на філологічному факультеті зі мною все життя: саме факультет подарував мені коханого чоловіка Івана, з яким у шлюбі живемо вже понад 20 років.

Галина МОРАРАШ

МОРАРАШ ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА
Студентка кафедри сучасної української мови філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича з 2003 по 2008 рр, а з 2010 до 2015 рр. аспірантка цієї ж кафедри.
30 червня 2016 р. під керівництвом доктора філологічних наук, професора Світлани Тарасівни Шабат-Савки успішно захистила дисертацію «Ідіолект Євгенії Ярошинської», подану на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова (диплом кандидата філологічних наук ДК №038961 від 29 вересня 2016 р.).
З 2008 р. працює в ПВНЗ «Буковинський університет». У вересні 2018 р. очолила кафедру соціально-гуманітарних дисциплін ПВНЗ «Буковинський університет». Викладає навчальні дисципліни: «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Українська мова», «Українська література».
Морараш Галина Володимирівна – автор численних наукових та навчально-методичних праць, у тому числі однієї одноосібної й однієї колективної монографії та публікації, яка включена до наукометричної бази Web of Science:
Ідіолект Євгенії Ярошинської: [монографія]. Чернівці: Друк Арт, 2018. 304 с.
Синтаксис української мови: на перетині традицій та інновацій. Ніні Василівні Гуйванюк : колективна монографія ; за заг. ред. О. В. Кульбабської. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2019. 592 с.
Labinska, B., Matiichuk, K., Morarash H. Enhancing Learners’ Communicative Skills through Audio-Visual Means Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 2020, Volume 12, Issue 2, P. 220-236. https://doi.org/10.18662/rrem/12.2/275
У період із 08 лютого по 19 березня 2021 року в Венеціанському університеті Ка”Фоскарі (Італія) пройшла науково-педагогічне стажування на тему: «Українські традиції та європейські інновації в підготовці викладачів-філологів» за фахом «Філологічні науки» в обсязі 6 кредитів (180 годин).
У 2021 р. склала міжнародний іспит на рівень володіння іноземною мовою й отримала Сертифікат Aptis General (Listening, Reading, Speaking Writing), який підтверджує високий рівень володіння англійською мовою, що відповідає європейським стандартам «С» (Overall CEFR Skill Profile Grade – «С»), виданий British Council, 28.04.2021 р.
“Доземний уклін і найщиріша подяка науково-педагогічному складу кафедри за те, що відчиняєте двері в безмежний простір краси й любові до рідного слова”, – з приємністю висловлюється Галина Володимирівна у своїх спогадах про філологічний факультет.

Ганна ВАЛІГУРА

Ганна Анатоліївна ВАЛІГУРА навчалася на філологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича з 1990 до 1995 року. Після завершення університету працювала в Приватному вищому навчальному закладі «Буковинський університет». Кандидат філологічних наук, доцент, з 2012 до 2018 року – завідувач кафедри філологічних дисциплін за професійним спрямуванням.
З 2018 року працює в Багатопрофільному ліцеї для обдарованих дітей. Спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, голова методичного об”єднання предметів суспільно-гуманітарного циклу. Член Ради стейкхолдерів філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
У науковому доробку близько 30 наукових праць, декілька навчально-методичних посібників.
Одним із своїх досягнень вважає роботу з обдарованими дітьми в Багатопрофільному ліцеї, який є майданчиком творчого педагогічного досвіду й професійних новацій, освітнім центром, у якому не тільки здобувають якісну й доступну освіту обдаровані діти, але й отримують професійну допомогу та підтримку в інноваційній діяльності педагоги.
«Попри те, що навчалася в університеті давно, – згадує Ганна Валігура, – спогади про рідний факультет залишилися яскравими та приємними. Пам’ятаю неперевершені блискучі лекції та семінарські заняття, високий рівень професіоналізму викладачів факультету, насичене студентське життя, неповторну ауру величної будівлі факультету. Повертаючись до найкращих років студентства, згадую скромність професора Іларіона Іларіоновича Слинька (він одним із перших дав нам зрозуміти, що таке справжня наука), материнську щирість та досконалість професора Ніни Василівни Гуйванюк (яка стала моїм науковим керівником та взірцем для наслідування), ораторську майстерність та силу слова професора Надії Денисівни Бабич (на яку ми, юні студенти, дивилися із захопленням)… Сумно, що ці світочі науки вже на небесах.
Саме в університеті, переконана, більшість із нас усвідомили свою місію у цьому світі й з тих пір намагаємося її гідно реалізовувати».

Тетяна МОРОЗ

Тетяна Василівна МОРОЗ – доцент кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, кандидат філологічних наук, секретар вченої ради Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.
1998–2003 рр. – навчання на філологічному факультеті (денна форма) Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.
2003–2006 рр. – навчання в аспірантурі (денна форма) Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.
Тема кандидатської дисертації: «Лексика перекладів книг Святого Письма у контексті розвитку української літературної мови в другій половині XIX – на початку XX століття». Науковий керівник – Людмила ТКАЧ, професор кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, доктор філологічних наук.
За темою кандидатської дисертації (після захисту) опубліковано близько 20 наукових праць у різних вітчизняних та зарубіжних виданнях.
Тетяна Мороз – автор спецкурсів «Українські переклади Біблії ХІХ–ХХ ст.: їх вивчення у шкільному курсі з української літератури», «Мовний імідж сучасного педагога», «Норми офіційно-ділового стилю в професійній діяльності педагога», постійний член журі ІІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т. Шевченка, ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» в номінації «Українська мова та література», старший екзаменатор перевірки відкритої частини тестових завдань із розгорнутою відповіддю з української мови та літератури.

Владислав Вакулович (Нікіта Добринін)

У 2004 році вступив до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на спеціальність журналістика. У 2009 році закінчив університет з відзнакою. На ТРК «Чернівці» вів проєкт «Більярдний клуб» та розважальне шоу «2Ю». Працював ведучим на радіо – вів ефір та хіт-парад «Золотий Грамофон» радіохолдингу ТАВР Медіа на телеканалі М1. На телеканалі Інтер був ведучим шоу-квесту «Шалене весілля», голосом програми «С Новым утром», голосом щоденників танцювального шоу «Майдан’s». На телеканалі 1+1 вів шоу «Я Люблю Україну» з Юрієм Горбуновим та Оксаною Гутцайт. 3G–Репортер вокального шоу «Голос Країни». Ведучий програми «Дикі і смішні». На MTV Україна вів шоу «Open Space» та програму «Про Кіно». На Першому Національному – програму «Так просто» та шоу «Магія Цирку».

Очолював редакцію чоловічого глянцевого журналу XXL.

Взяв участь у зйомках кіно («Продюсер», 2019).

Став головним героєм 9-го сезону реаліті «Холостяк» на телеканалі СТБ.

Уляна ВІТЮК

Головна редакторка всеукраїнського суспільно-політичного видання «Експрес» (Львів). Закінчила кафедру журналістики філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2014). Ще у 2013 році розпочала працювати власною кореспонденткою газети «Експрес», а в 2017 році стала головною редакторкою цього популярного українського часопису. Є засновницею та кураторкою проєкту «Академія практичної журналістики імені Марка Твена» при редакції газети. Головна редакторка «Urban. Медіа для міленіалів». Авторка суспільно-важливих викривальних матеріалів на теми політики, економіки та соціального життя. Започаткувала новий сучасний логотип, стильний дизайн, нові рубрики, інтерактивність.

 

Олена Рєпіна

Громадська та культурна діячка, заступниця  голови районного об’єднання ВУТ «Просвіта»; авторка низки успішних культурних проєктів: фестивалю літературної творчості молодих авторів ім. О. Кобилянської «Людина з народу», міжнародного туристичного маршруту «Стежками Ольги Кобилянської: Україна – Румунія», міжрегіонального проєкту «Схід і Захід разом: культурні мости єднання», проєкту мотивації юних талантів «Червона доріжка. Діти» тощо. Поетеса, авторка збірок поезій, лауреатка районної та обласної Міжнародної премій                             ім. О. Кобилянської, Всеукраїнської літературної премії ім. П. Куліша Міжнародної літературно-мистецької академії України, переможниця Всеукраїнських літературних конкурсів.

Близько 20 років присвятила педагогічній діяльності як викладач та заступник директора з виховної роботи Чернівецького фахового коледжу технологій та дизйну. З 2014 року працювала  в державній службі, обіймала посади головного спеціаліста управління освіти, начальника відділу у справах молоді та спорту, начальнка відділу культури і туризму Глибоцької РДА. Наразі обіймає посаду завідуючої відділу зберігання та реставрації бібліотечних фондів в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Івасюка. (більше…)

Фештрига Христина

Вибір професії в житті кожної людини – відповідальний і важкий крок, адже помилка коштуватиме роки безрадісної й безнадійної праці. Можливо, тому, коли вкотре запитуєш у дитини, ким вона мріє стати, то щоразу чуєш різну відповідь: усі ж ми мріємо про цікаву й корисну роботу. Я ж з дитинства, відколи вперше переступила поріг школи, знала: стану вчителем (ніколи не мріяла, а знала). Тому у 1997 році я вступила на філологічний факультет ЧНУ на спеціальність «Українська мова та література», який успішно закінчила у 2003 році.

З 2007 до 2019 року  працювала в закладах загальної середньої освіти – Чернівецька ЗОШ № 38 та  Чернівецька ЗОШ № 8 – на посаді вчителя української мови та літератури.

Проведення уроків, позакласних заходів, майстер-класів на рівні міста й області, участь у різноманітних вебінарах, конференціях, семінарах – це все було звичною справою для мене й дало змогу фахово розвиватися.

У 2015, 2018 роках узяла участь у фаховому конкурсі «Учитель року» й увійшла у 12-ку фіналістів всеукраїнського рівня.

З 2019 року працюю головним спеціалістом відділу інституційного аудиту в управлінні Державної служби якості освіти у Чернівецькій області.

 

Харлан Ольга Дмитрівна

Харлан Ольга Дмитрівна

 

завідувачка-професорка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету

докторка філологічних наук, професорка

Кваліфікація

У 1987 р. закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету за спеціальністю «Українська мова і література», присвоєно кваліфікацію філолога, викладача української мови та літератури.

Упродовж 1994–1997 рр. навчалася в аспірантурі при Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова за спеціальністю 10.01.01 – українська література. У 1997 р. успішно захистила кандидатську дисертацію «Творчість Катрі Гриневичевої в контексті західноукраїнської літератури першої половини ХХ ст.»  при Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова зі спеціальності 10.01.01 – українська література (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор П. П. Хропко). У 2001 р. присвоєно вчене звання доцентки кафедри української та зарубіжної літератури.

З 2005 р. до 2008 р. навчалася в докторантурі при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю 10.01.05 – порівняльне літературознавство. У 2009 р. захистила докторську дисертацію «Моделі катастрофізму в українській та польській прозі міжвоєнного десятиліття» зі спеціальності 10.01.05 – порівняльне літературознавство (науковий консультант – доктор філологічних наук, професор О. Г.  Астаф’єв). У 2011 р. присвоєно вчене звання професорки кафедри української літератури і компаративістики. (більше…)

Алла Ткач

Консультант центру професійного розвитку педагогічних працівників Чернівецької міської ради.

Упродовж  1982-1987 рр. навчалася на філологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Автор та співавтор навчальних програм факультативів, курсів за вибором з української літератури для учнів 5-11-х класів, які схвалені Міністерством освіти і науки, вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької міської ради до використання в закладах загальної середньої освіти:

  • програма спецкурсу «Аналіз ліричного твору (8-9 кл.)»;
    • програма спецкурсу «Музичний світ поетичного слова (8(9) кл.)»;
    • програма курсу за вибором «Звичаї та обряди українського народу в контексті художньої літератури (8(9) кл.)»;
    • програма факультативу «Казка як епічний жанр (5 кл.)»;
    • програма курсу за вибором «Літературне краєзнавство»;
    • посібник «Як навчити розуміти і творити поезію» (конспекти занять за програмою спецкурсу «Аналіз ліричного твору”);
    • хрестоматія з української літератури «Звичаї та обряди українського народу в контексті художньої літератури»;
    • хрестоматія до факультативного курсу «Казка як епічний жанр»;

посібник “Український контент” (дидактичні матеріали до певних розділів мовознавства);

посібник “Викладання української мови  та літератури в закладах загальної середньої освіти з навчанням румунською мовою”;

посібник “Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури: літературознавчий аспект”.

Читаю лекції в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Протягом багатьох років є членом експертної групи зі встановлення порогового балу «склав/не склав» з української мови та літератури за результатами ЗНО в Івано-Франківському регіональному центрі якості освіти та  старшим екзаменатором під час перевірки завдань відкритої форми в сертифікаційних роботах з української мови і літератури.