Дата створення – 1945 р. (кафедра зарубіжної літератури). Зважаючи на нечисельність і певну ізольованість кафедри зарубіжної літератури, у 1981 р. її було реорганізовано у кафедру теорії літератури та зарубіжної літератури. У 1990 р. кафедри російської літератури й теорії та зарубіжної літератури було об’єднано в одну – кафедру теорії та історії світової літератури.
Завідувачі кафедри
- Професор Микола Петрович Гуля (роки керування: 1945 – 1948) – засновник кафедри, відомий ленінградський учений, знавець не лише живих європейських мов, але й давньогрецької та латині, санскриту, давньоєгипетської, китайської.
- Професор Петро Тадейович Русанов (роки керування: 1948 – 1953) – дослідник творчості Й.-В.Гете.
- Професор Роман Михайлович Волков (роки керування: 1953 – 1959), наукові інтереси зосереджені на дослідженні культурного доробку всього слов’янства та в галузі компаративістики. Він є автором багатьох праць з фольклористики.
- Доцент Ольга Петрівна Гуля (роки керування: 1959 – 1971) – учениця видатного вченого О.І.Білецького, дослідниця творчості Р. Роллана.
- Доцент Олена Володимирівна Плаушевська (роки керування: 1971 – 1976) – дослідниця англомовних письменників.
- Доцент Микола Тихонович Нефьодов (роки керування: 1976 – 1981) – автор відомого вузівського підручника “Історія зарубіжної критики і літературознавства” (1988), що дотепер користується попитом фахівців.
- Професор Анатолій Романович Волков (роки керування: 1981 – 1998) – засновник власної наукової школи з проблем традиційних сюжетів та образів, спеціаліст з теорії літератури, слов’янських та західноєвропейських літератур, перекладознавства та фольклористики.
- Професор Борис Павлович Іванюк (роки керування: 1998 – 2001). Основними напрямами наукових досліджень були метафорологія, жанрологія, аналіз художнього твору та російська поезія. Результатом його досліджень стала монографія з метафорології “Метафора и литературное произведение” (1998). Під його керівництвом кафедра продовжувала дослідження в галузі компаративістики та теорії літератури. Одночасно він редагував міжвідомчий науковий збірник “Питання літературознавства”.
- Професор Ольга В’ячеславівна Червінська (керує кафедрою з 2002), коло інтересів – класична та рецептивна поетика, текстологія, літературна історіографія, класична література та актуальні проблеми зарубіжної літератури.
Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури
Засновником кафедри (у 1945 р.) був відомий ленінградський учений, проф. М.П. Гуля – знавець живих європейських мов, а також давньогрецької, латини, санскриту, давньоєгипетської, китайської (автор праць „Платон і поезія”, „Поетична техніка Рігведи”, „Дидактическая афористика Древнего Египта” та ін. ). На жаль, найважливіша частина його доробку залишилася у машинописному варіанті (архів М.П. Гулі зберігається у відділі рукописів Російської національної бібліотеки ім. М. Салтикова-Щедріна, м. Санкт-Петербург). Він блискуче викладав курси історії світової літератури ф намагався відхилятись від так званого європоцентризму. У 1948 р. завідувачем кафедри було призначено ученицю видатного вченого, професора О.І. Білецького, дослідницю творчості Р. Роллана О.П. Гулю. Згодом кафедрою завідував П.Ф. Русанов, дослідник творчості Й.-В. Ґете.
У 1953-1959 рр. кафедру очолював проф. Р.М. Волков, наукові інтереси якого зосереджувалися на дослідженні культурного доробку всього слов’янства та компаративістики (його ґрунтовні праці „Народна драма „Цар Максиміліан”, „Казка. Дослідження з сюжетоскладання народної казки”, „Народні джерела творчості О.С. Пушкіна”). Проф. Р.М. Волков досліджував також українсько-російсько-польські літературні взаємини, фольклорно-літературні зв’язки, творчість окремих письменників слов’янського світу, редагував двотомні дослідження до IV Міжнародного з’їзду славістів, фольклорну збірку „Буковина в піснях”.
У 60–70-ті рр. минулого століття кафедра в науковому плані була дещо в занепаді, але сюди прийшли нові сили, які спочатку на високий рівень підняли викладання. Так, послухати лекції дослідниці англомовної літератури доц. О.В. Плаушевської з античної літератури, Середньовіччя та доби Відродження приходили студенти з інших факультетів. Вона очолювала кафедру на протязі 1971 – 1976 рр. Протягом 5 років кафедрою завідував доц. М.Т. Нефьодов (до 1981 р.), автор відомого підручника „Історія зарубіжної критики і літературознавства” (1988), що користується великим попитом й дотепер.
Зусиллями проф. А.Р. Волкова (керував кафедрою у 1981-1998 рр.), засновника власної наукової школи з проблем традиційних сюжетів та образів, у 1981 р. кафедру було реорганізовано у кафедру зарубіжної літератури та теорії літератури. Це дало змогу розширити діапазон науково-педагогічної діяльності викладачів. Як спеціаліст з теорії літератури, слов’янських та західно-європейських літератур, перекладознавства та фольклористики (основні праці: „Ярослав Гашек” (1957), „Драматургія К.Чапека” (1972), „До теорії традиційних сюжетів”, „Форми літературних зв’язків та взаємодій”, цикл статей про європейську „умовну” драматургію XX ст.), проф. А.Р. Волков багато років редагував міжвідомчий науковий збірник „Питання літературознавства” (виходить з 1966 р.).
У 1990 р. на чолі з проф. А.Р. Волковим відбулася важлива реорганізація двох підрозділів (кафедри російської літератури й теорії та зарубіжної літератури) у кафедру теорії та історії світової літератури. У цей час кафедра вперше зробила спробу системного опису найхарактерніших, з компаративістського погляду, явищ світової літератури. Вивчалися такі раніше не досліджувані явища, як артуріана (І.І. Горбачевська), тема „штучної людини”, мазепіана (А.Р. Волков), сюжет про Атлантиду (І.М. Зварич), фаустіана (А.Є. Нямцу, С.Д. Абрамович), робінзонада (Ю.І. Попов), жанніада (О.В. Червінська). Підсумком роботи А.Р. Волкова став широковідомий „Лексикон загального та порівняльного літературознавства” (2001).
За цих часів над окремими літературознавчими темами також активно й плідно працювали усі доценти кафедри. Так, М.А. Богайчук здійснив низку публікацій про Т. Шевченка й І. Франка в румунській літературі та про М. Емінеску, Й. Крянге, В. Александрі – в українській, видав посібник з української мови для румуномовних шкіл, переклав українською твори Г. Асакі, М. Садовяну, Й. Друце, Ф. Мунтяну, а румунською – новели В. Стефаника, пізніше видав практичний словник-довідник „Література і мистецтво Буковини в іменах” (2005). Б.П. Іванюк вивчав питання поетики, зокрема проблематики вірша-тропа як зразка художнього цілого. В.А. Лавренов досліджував проблеми перекладознавства у славістиці. П.В. Рихло звернувся до вагомої спадщини німецькомовних письменників Буковини, зокрема, відкрив для краян постать Пауля Целана. О.В. Червінська від досліджень з теорії традиційних сюжетів та образів світової літератури перейшла до вивчення проблем теорії рецепції.
Колектив викладачів кафедри протягом 1999–2001 рр. на чолі з проф. Б.П. Іванюком продовжував дослідження в галузі компаративістики, історичної поетики та теорії літератури. Основні напрямки наукових інтересів Б.П. Іванюка були пов’язані з метафорологією, жанрологією, аналізом художнього твору та російською поезією (автор монографії „Метафора и литературное произведение” (1998)) .
З 2001 р. кафедру очолює проф. О.В. Червінська. Коло її наукових інтересів – класична та рецептивна поетика, текстологія, літературна історіографія, класична література та актуальні проблеми зарубіжної літератури. Крім статей у вітчизняних і зарубіжних виданнях, їй належать монографії „Акмеизм в контексте Серебряного века и традиций” (1997) „Пушкин, Набоков, Ахматова: Метафоризм русского лирического романа” (1999), „Рецептивна поетика” (2001). Під редагуванням проф. О.В. Червінської виходить науковий фаховий збірник „Питання літературознавства” (найстаріший в Україні періодичний науковий збірник із проблем поетики та історії світової літератури, видається з 1966 р. З 2013р. – у статусі міжнародного видання). У 2000-х роках кафедра набуває нових параметрів – ліцензовано підготовку фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр) за двома філологічними напрямками – із зарубіжної літератури та теорії літератури. У ці роки видаються монографія проф. І.М. Зварича „Міф у генезі художнього мислення” (2002), збірка статей доц. О.В. Бойченко „Щось на кшталт шатокуа” (2003), монографія проф. П.В.Рихло „Поетика діалогу” (2005), спільна монографія проф. Червінської О.В., проф. Зварича І.М., доц. Сажиної А.В. „Психологічні аспекти актуальної рецепції тексту: Теоретико-методологічний погляд на сучасну практику словесної культури” (2009), Нікоряк Н.В. „Автентичність кіносценарію як сучасного літературного тексту” (2011), колективні монографії за упоряди. О. Червінської „Поетика містичного” (2011) та „Імператив provincia” (2014). Дослідження німецькомовної літератури проф. П.В. Рихло, відомого перекладача, автора багатьох статей у вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях понад 25 зібрань перекладів австрійських та німецьких авторів, а також перекладів з української на німецьку мову високо підіймають рейтинг кафедри. Найновіше з підготовлених ним видань: „Юра Зойфер. Кінець світу. Драми та проза” (2012), Selma Meerbaum-Eisinger. Ich bin in Sehnsucht eingehüllt. Gedichte eines jüdischen Mädchens an seinen Freund / Зельма Меербаум-Айзінґер. Я тугою огорнута. Вірші єврейської дівчини до свого друга (2012), Інґеборґ Бахман – Пауль Целан. Пора серця. Листування З листуваннями між Паулем Целаном і Максом Фрішем, а також між Інґеборґ Бахман і Жизель Целан-Лестранж (перекл. Лариса Цибенко та Петро Рихло, 2012), Йосиф Бурґ. Пісня над піснями. Вибрана проза (2012), Paul Celan. Mohn und Gedächtnis. Gedichte / Пауль Целан. Мак і пам’ять. Поезії (2013), Olga Kobylanska. Valse mélancolique. Ausgewählte Prosa, (2013), Ґреґор фон Реццорі. Торішній сніг. Портретні студії до автобіографії, якої я ніколи не напишу; а також: Спроба оповіді так само ніколи не написаного роману виховання (2014), Paul Celan. Von Schwelle zu Schwelle. Gedichte. / Пауль Целан. Від порога до порога. Поезії (2014).
Кафедрою видається велика кількість навчально-методичних посібників до відповідних курсів. Зокрема, за останні 5 років надруковано: „Теорія літератури: Програма, контрольні питання, література до курсу” / Укл. Червінська О.В., Сажина А.В. (2008); „Література Давнього Сходу: Програма курсу, контрольні питання, список текстів для читання, література” / Укл. Н.В. (2009); „Класична література Індії, Близького та Середнього Сходу: Програма курсу, контрольні питання, список текстів для читання, література” / Укл. Н.В. Нікоряк. (2010); „Література Далекого Сходу. – Частина 1-ша : Література Китаю : метод. реком.” / Укл. Н.В. Нікоряк. (2011); „Література Далекого Сходу. – Частина 2-га : Література Японії : метод. реком”. /Укл. Н.В. Нікоряк (2011); „Література Давнього Сходу: тестові завдання до курсу” / укл. Н.В. Нікоряк (2012); „Сучасні літературознавчі школи в Україні : програма спецкурсу / Укл. : А.Р. Бойчук, О.В. Червінська (2012); „Класична література Індії, Близького та Середнього Сходу: тестові завдання до курсу / укл. Н.В. Нікоряк (2013); „Педагогічна практика: навчально-методичний посібник” / Укл. В.Є. Бузинська, І.І. Горбачевська (2010, 2‑е вид. – 2013).
Робота кафедри сьогодні спрямована на нову широку наукову тематику з актуальних проблем сучасного літературознавства. З 2002 р. на кафедрі щорічно відбуваються Міжнародні наукові конференції, які присвячуються актуальним питанням літератури та літературознавства, учасниками яких є провідні вчені України, Центральної та Східної Європи. До прикладу, „Поетика містичного” (2010), „Ґенеза жанрових форм у контексті інтермедіальності” (2011), Х ювілейна конференція „Література у літературознавчому континуумі” (2012), Міжнародний поетикологічний колоквіум „Потенціал провінції як джерело утопій” (2013), ХІ Міжнародна поетологічна конференція „Біографія як текст” (2014).
Для вищих навчальних закладів та академічних установ України і зарубіжжя кафедра підготувала чимало науковців. Тут активно функціонує аспірантура за спеціальностями 10.01.04 – „Література зарубіжних країн” та 10.01.06 – „Теорія літератури”. Так, з 2005 р. було захищено 13 кандидатських дисертацій співробітниками і аспірантами кафедри: Сажина А.В. (2007), Матійчак А.А. (2007), Логвінов І.І. (2008), Матійчук О.М. (2010), Басняк Т.А. (2010), Нікоряк Н.В. (2011), Дзик Р.А. (2012), Штанюк О.М. (2013), Дерикоз О.Б. (2013), Бучко А.В. (2013), Зощук Н.В. (2013), Бойчук А.Р. (2014), Сатиго І.А. (2014).
Колектив кафедри підтримує ділові зв’язки з вищими навчальними закладами і науковими установами нашої країні (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Київський національний лінгвістичний університет, Донецький національний університет, Львівський національний університеті ім. Івана Франка, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка, Харківський національний університеті ім. В.Н. Каразіна та ін.) та окремими вузами близького та далекого зарубіжжя: Тартуський університет (Естонія), Санкт-Петербурзький державний університет, Російський державний гуманітарний університет, Єлецький державний університет, Колумбійський університет (Ін-т Гаррімана), Віденський університет, Клагенфуртський університет (Австрія), Педагогічний університет м. Людвігсбурга (Німеччина) та ін. У програмі навчання передбачена можливість стажування студентів за кордоном при одному із зазначених навчальних закладів. З 2006 р. представники кафедри (Рихло П.В., Матійчук О.М., Кравчук О.М., Ісапчук Ю.В.) є учасниками міжнародної програми Центру германістики при відділі світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Інституту німецької та нідерландської філології Берлінського Вільного університету.
Серед вихованцві кафедри є відомі митці: дитячі письменники Л.І. Кондрашенко (04.08.1930 – 5.04.2002) та М.Ф. Фролова (06.01.1931 – 14.04.2013), поет І.С. Меламед (14.07.1961 – 16.04.2014).
