Кафедра української літератури виокремилася з кафедри української мови та літератури у 1945 р. Першим її завідувачем був старший викладач Л. М. Чернець. У 1952–1977 рр. кафедрою завідував професор В. М. Лесин. Згодом – доцент П. І. Стецько, професор Г. І. Сінченко, у 1985–1986 рр. – доцент А. М. Добрянський, 1987–1989 – доцент Б. І. Мельничук, у 1989–1997 рр. – доцент М. І. Юрійчук. Після захисту докторської дисертації кафедру знову очолив у 1997 р. професор Б. І. Мельничук, а з вересня 2004 р. кафедрою завідував професор В. І. Антофійчук. У 2007 – 2009 рр. тимчасово обов’язки завідувача кафедри виконували доценти Ю. І. Клим’юк та О. О. Попович. З січня 2010 р. на посаду завідувача кафедри повернувся В. І. Антофійчук.
Майже чотири десятиріччя на кафедрі працював видатний учений-літературознавець В. М. Лесин, автор широко відомих праць «Василь Стефаник – майстер новели» (1970), «Василь Стефаник» (1981), «Лесь Мартович» (1963), «Марко Черемшина» (1974), написаних в жанрі літературних портретів. Помітний його внесок у висвітлення літературного життя буковинського краю: «Юрій Федькович» (1984), підготовлене у співавторстві з О. Романцем видання творів С. Воробкевича (1964), В. Кобилянського (1959) – обидві у співавторстві, твори Д. Загула (1990), краєзнавчий нарис «Буковина» (1966) та ін. В. М. Лесин написав десятки статей теоретичного характеру для енциклопедичних видань, опублікував монографії «Композиція і сюжет літературного твору» (1960), «Реалістичний образ у художньому творі» (1976). А укладений ним у співавторстві з О. С. Пулинцем «Словник літературознавчих термінів» витримав три видання (1961; 1965; 1971). Добре відомі довідник В. Лесина «Літературознавчі терміни» (1985), методичний посібник «Як працювати з книгою» (1989), підручник (у співавторстві) «Історія української літератури XIX – початку XX ст.» (1967; 1978; 1989).
У свідомість не одного покоління кафедри назавжди увійшов талановитий педагог і неперевершений оратор А. М. Добрянський (1935 – 2003) – заслужений діяч мистецтв України, культуролог, поет, літературознавець, перекладач. У 1995 р. він став почесним громадянином Чернівців, лауреатом літературно-мистецької премії імені С. Воробкевича. Своє зібрання книг в понад 30 тис. томів він заповів місту, на основі чого в жовтні 2005 р. відкрито Чернівецьку муніципальну бібліотеку імені А. М. Добрянського. Його ж ім’ям названо одну з чернівецьких вулиць.
У різний час на кафедрі працювали професори А. П. Коржупова, Г. І. Сінченко та Д. М. Білецький, доценти Л. М. Чернець, О. І. Губар, С. І. Дігтяр, В. О. Пасічний, Н. О. Томашук, Ф. П. Погребенник, С. В. Далавурак, П. І. Стецько, В. Т. Косяченко, М. І. Юрійчук, О. С. Романець, М. Г. Івасюк, П. М. Никоненко, А. М. Добрянський, Є. М. Антонюк, І. С. Руснак, Я. Г. Вишиваний, Ю. А. Гречанюк, Ю. І. Клим’юк, асистенти А. О. Фаріон і О. Ю. Романенко та ін.
На сьогодні кафедра забезпечує викладання загальних і спеціальних курсів з історії української літератури, літературної критики, методики викладання літератури, фольклористики, активно впроваджує у навчальний процес нові курси і спецкурси та видає відповідні підручники й навчальні посібники. Зокрема, В. І. Антофійчук під грифом Міністерства освіти і науки України видав підручник «Нова українська література. Кінець ХVІІІ – перші десятиріччя ХІХ століття» (2009), а Б.І. Мельничук та Я. Б. Мельничук – навчальний посібник «Література народів України» (2003). Практично на всіх факультетах університету кафедрою читався курс «Українська культура» (раніше – «Українська і зарубіжна культура» та «Культурологія»). За їх навчальними програмами В. І. Антофійчук опублікував термінологічний словник «Культурологія» (2002; 2007).
Найпліднішим у науковому плані для кафедри стало останнє п’ятнадцятиріччя, коли було захищено 5 докторських (Б. І. Мельничук, Б. І. Бунчук, В. І. Антофійчук, Ю. І. Клим’юк, Л. М. Ковалець) та 16 кандидатських дисертацій (О. О. Попович, С. Д. Кирилюк, Л. Є. Василик, В. В. Костик, Я. Б. Мельничук, І. І. Кейван, А. Ю. Гречанюк, І. М. Копистинська, В. С. Мальцев, Н. В. Козачук, Зушман М. Б., О. В. Горбатюк, В. В. Півторак, С. І. Вардеванян, О. В. Меленчук, О. В. Романиця).
Провідна наукова галузь кафедри – дослідження літератури і загалом культури Буковини. Завдяки науковій праці викладачів видано: тематичні томи «Ольга Кобилянська: Статті і матеріали» (1958), «Юрій Федькович: Статті та матеріали» (1959), «Цвіт культури розвивається» (1961), збірники «Письменники Буковини початку XX століття» (1958) і «Юрій Федькович в розвідках і матеріалах» (1958), літературно-критичні нариси Ф. П. Погребенника «Осип Маковей» (1960), «Ольга Кобилянська» (1963), літературний портрет А. П. Коржупової «Юрій Федькович» (1963), монографія Н. О. Томашука «Ольга Кобилянська: Життя і творчість» (1969), семінарій М. І. Юрійчука та З. А. Івашкевич «Юрій Федькович» (1981).
Значним внеском у вивчення літературного процесу на Буковині стали видання новітнього часу: Л. М. Ковалець «Літературний дивосвіт Буковини» (1998) та «Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича» (2005), М. І. Юрійчука «Бо я для України лиш жию!»: Слово про Юрія Федьковича» (2002) і «Сидір Воробкевич: життя і творчість» (у співавторстві з П. М. Никоненком, 2003), О. О. Поповича «Осип Маковей – критик та історик літератури» (2001), С. Д. Кирилюк «Ольга Кобилянська і світова література» (2002), Б. І. Мельничука «Хотинська звитяга» (2002), Л. Є. Василик «Орест Масикевич: Життя і творчість» (2004), монографія Я. Б. Мельничук «На вечірньому прузі: Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.) (2006). До вагомих здобутків кафедри належать двотомник «Письменники Буковини» (1998, 2001, 2003), де репрезентовано творчість 73 літераторів краю ХІХ – ХХ ст. і понад 60 фольклорних зразків.
Викладачі кафедри присвятили чимало праці упорядкуванню і виданню творів буковинських і загалом західноукраїнських письменників. Перше видання вибраних творів Є. Ярошинської здійснила А. П. Коржупова (1958). О. С. Романець упорядкував і підготував до друку поетичні збірки Д. Осічного, І. Михайлюка, І. Дніпровського; «Вибрані оповідання» Д. Макогона (1959), «Твори» Марка Черемшини (1960, 1962), «Черемоше, братку мій» М. Марфієвича (1968), «Вишневий сад» В. Бабляка (1967) тощо. Значну частину спадщини Д. Загула повернули читачам Л. М. Чернець і Н. О. Томашук (Вибране, 1961). С. І. Дігтяр упорядкував разом із В. М. Лесиним найповніше видання творів С. Коваліва (1958). М. Г. Івасюк опублікував том творів С. Воробкевича (1986). Видання творів С. Воробкевича підготували також М. І. Юрійчук і П. М. Никоненко (1987).
Зусиллями Б. Мельничука, М. Юрійчука та Л. Ковалець видано п’ять із шести томів Юрія Федьковича. Завдяки В. Антофійчукові, С. Кирилюк та Я. Мельничук започатковано видання творів Ольги Кобилянської в десяти томах. Протягом 2013-2014 рр. видано перших два томи, до яких увійшла мала проза письменниці, в тому числі й низка непублікованих раніше творів цих жанрів.
Б. І. Мельничук видав вибране Остапа Вільшини (2006). Л. М. Ковалець опублікувала оповідання, казки, байки, переклади для дітей Євгенії Ярошинської під назвою «Найдорожчий скарб» (2007). Завдяки Я. Б. Мельничук побачили світ книги О. Кобилянської “Огрівай, сонце…” (2011) та “Апостол черні” (2012). В. І. Антофійчук підняв з рукописів і вперше опублікував окремим виданням твори Д. Онищука – автобіографічну повість «На шляху життя» (2008) і “Спомини” (2013). За упорядкування О. М. Івасюк вийшли вибрані твори С. Яричевського (2009), К. Малицької (2011), М. Івасюка (2011), Т. Галіпа (2015).
До важливих ділянок пошукової та дослідницької роботи кафедри завжди належали фольклористика і краєзнавство. У 1957 р. вийшов окремий том фольклорних творів «Буковина в піснях». У 1968 р. видано «Народні пісні в записах Юрія Федьковича». Монографії Г. І. Сінченка 1968 та 1969 рр. присвячені жанровій та тематичній специфіці української народної пісні Карпат і Прикарпаття. Кілька збірок видав зі своїми супровідними статтями та примітками М. Г. Івасюк: «Казки Буковини. Казки Верховини» (1968), «Чарівне горнятко» (1971), «Казки Буковини» (1973). В. В. Костик упорядкував і опублікував у супроводі вступної статті і приміток вибране з фольклорознавчого доробку К. Ластівки «Рахманський великдень» (2008).
Предметом наукових досліджень кафедри є й теоретичні проблеми, жанрово-тематична природа літератури. З інтервалом у 10 років вийшли чотири антології: «Українська радянська байка» (1966, упорядник і автор вступної статті В. Т. Косяченко), «Український сонет» (1976, упорядник А. М. Добрянський) та «Українська співомовка» (1986, упорядкування В. Т. Косяченка) та «Святі чуття, закладені в молитву: Антологія української літературної молитви» (1996; 2004, упорядник В. Антофійчук). Окрім того, видано монографії В. Т. Косяченка – «Українська радянська байка» (1972) і Б. І. Мельничука – «Драматична поема як жанр» (1981).
Наукова громадськість України й зарубіжжя позитивно відгукнулася на вихід монографій Б. І. Мельничука («Випробування істиною: Проблема історичної та художньої правди в українській історико-біографічній літературі (від початків до сьогодення)»; 1996; “Поріднений з Буковиною: Літературознавчий нарис про Івана Франка”; 2007), Б. І. Бунчука («Віршування Івана Франка»; 2000), В. І. Антофійчука («Євангельські образи в українській літературі ХХ століття»; 2001), Ю. І. Клим’юка («Лірика Івана Франка як система жанрів»; 2006), Я. Б. Мельничук (“На вечірньому прузі: Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.)”; 2006), Л. М. Ковалець (“Юрій Федькович: Історія розвитку творчої індивідуальності письменника”; 2011), О. В. Меленчук (“Шевченкознавчий дискурс Сергія Єфремова у контексті українського літературознавства”; 2013), М. Б. Зушмана (“Дискурс малої прози Богдана Лепкого та західноукраїнська малоформатна новелістика кінця ХІХ – початку ХХ століття”; 2014) та ін.
Кафедра активно співпрацює з Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України й кафедрами багатьох університетів України й зарубіжжя. Під грифом Міністерства освіти Румунії видавництво Сучавського університету „Штефан чел Маре” випустило підручник В. І. Антофійчука «Історія української літератури. Кінець XVІІІ – перші десятиріччя ХІХ століття». Аспіранти Сучавського та Кам’янець-Подільського університетів Дженовева-Камелія Волощук та Ірина Насмінчук під керівництвом професора В. І. Антофійчука захистили кандидатські дисертації.
Окрім наукової і навчальної роботи, викладачі кафедри активно займаються художньою творчістю. Б. І. Мельничук, Б. І. Бунчук, В. І. Антофійчук, Я. Б. Мельничук – члени Національної спілки письменників України. В. І. Антофійчук, Я. Б. Мельничук – члени Національної спілки журналістів України. При кафедрі діє літературна студія імені Степана Будного, якою керує Б. І. Мельничук.
Викладачі кафедри удостоєні різних нагород і відзнак. В. І. Антофійчук – лауреат премії імені Омеляна Поповича, відмінник освіти України, почесний доктор Сучавського університету «Штефан чел Маре» (Румунія), нагороджений знаком “За наукові досягнення”; Б.І. Бунчук – відмінник освіти України, лауреат літературних премій імені Дмитра Загула й Тараса Мельничука, нагороджений знаком Міністерства освіти і науки України «Петро Могила»; Б. І. Мельничук – заслужений працівник освіти України, лауреат премії імені Юрія Федьковича, лауреат літературно-мистецької та літературних премій імені Сидора Воробкевича, Дмитра Загула та Марка Черемшини, двічі нагороджений медаллю італійського журналу «Artecultura»; О. О. Попович – відмінник освіти України.
