Кафедра румунської мови та літератури була заснована в 1875 р. і її першим завідувачем став проф. Іон Г. Сбіера (1836-1916), відомий румунський фольклорист і літературознавець, один із засновників Румунської Академії (1867). Він очолював кафедру до 1906 р. і його курси з історії стародавньої румунської літератури не втратили свого наукового значення до теперішнього часу. Асистентом проф. І.Г. Сбіери став в кінці ХІХ ст. Л. Боднареску – автор праць з історії румунської літератури на Буковині.
З 1906 по 1919 р. очолював кафедру видатний румунський мовознавець, проф. Секстіл Пушкаріу (1877-1948), член Румунської Академії, автор фундаментальних праць з діалектології, лексикології та історії румунської мови. Його учнями були майбутні члени Румунської Академії А. Прокопович, І. Тороціу, Л. Мораріу, К. Логін та інші.
Після 1919 р. викладання румунської мови та літератури було значно реформовано шляхом створення двох кафедр. Кафедрою “Румунська мова та її діалекти” керував до 1938 А. Прокопович, один з учнів С. Пушкаріу, фахівець з загального та румунського мовознавства. У 1921 Лека Мораріу, видатний румунський літературознавець, засновує кафедру сучасної румунської літератури і фольклору, яку очолював до 1940 року. Він досліджував історію румунської літератури від найдавніших часів до 1940 року та румунську класичну літературу.
З початком радянського періоду в 1940 році діяльність обох кафедр румунської мови та літератури було припинено майже на 15 років. В 1954 р. у Чернівецькому учительському інституті був відкритий молдавський (з політичних міркувань назва “румунський” стала неможливою до років незалежної України) відділ, а через два роки його було переведено на факультет іноземних мов університету. Перший випуск спеціалістів з румунської (молдавської) мови і літератури відбувся у 1959 р. Серед його випускників – поет Іон Кілару, автор понад 10 збірок віршів, колишній редактор обласної румуномовної газети “Зоріле Буковіней”, зав. сектором діалектології та історії мови АН Молдови, доктор філологічних наук В.К.Павел, член спілки композиторів Молдови Серафим Бузіле та ін.
Румунську (молдавську) мову і літературу викладали доценти М.О. Корчинський і М.В. Дескелеску – автори “Методики викладання молдавської мови в середній школі” (1959), О.П. Садовник, спеціаліст з румунської літератури, автор монографії про класика румунської драматургії І.Л. Караджале (Москва, Ленінград, 1964), доц. А.Н. Калош, викл. З.Ф. Пенюк, відома як перекладач із італійської, німецької мов на румунську та українську мови. Протягом 1964-1975 рр. румунську літературу викладав відомий поет та перекладач В.І. Левицький, автор понад 10 збірок віршів, перекладач (румунською мовою) численних творів українських письменників: Лесі Українки, О. Кобилянської, Ю. Федьковича, Марка Черемшини, В. Стефаника, М. Стельмаха, Д. Павличка.
Згодом у колектив влилися молоді кадри, переважно з числа його випускників: проф. Г.К. Бостан, доценти І.В. Попеску, Л.О. Бостан, асистенти Ф.Д. Китар, О.Г. Чернова. У творчому колективі працюють і молоді викладачі, які спеціалізувались у відомих вузах Румунії: Паладян К.І., Вринчану Ф.Д., Тодощук В.Г. У 1971 році відкрито кафедру молдавської мови та літератури (з 1983 року – кафедра молдавської та класичної філології). Перша її завідувач – доцент – Є.Я. Павлюк. У 1974 році був запрошений з Одеського університету проф. В.С. Сорбале – відомий спеціаліст з діалектології, знавець кількох романських мов (іспанської, італійської, французької та ін.), один із авторів першого багатотомного атласу молдавських говірок, виданого АН Молдови в 60-ті роки. Як завідувач кафедрою (1975-1979) проф. В.С. Сорбале розширив наукові зв’язки колективу з ученими Румунії, Молдови та інших країн.
З 1979 р. по 2004 рік очолював кафедру професор Г. К. Бостан – фольклорист, літературознавець, письменник, почесний академік Академії Наук Румунії (1991), дійсний член Американського Академічного Товариства Країн Дунайського басейну (Нью-Йорк 1993), лауреат Міжнародної літературної премії ім.Л.Блага Міністерства Культури Румунії (1998), Міжнароднi премії «Краща книга року з історії літератури» СП Румунії (2000), премії Культурної Фундації «Буковина» (Румунія, 1996) та ін.
Основні напрями наукової діяльності: порівняльне вивчення фольклору та літ-ри, румуно-східнослов’янських культурних зв’язків, історія румунської літератури (зокрема на Буковині). Йому належать понад 300 наукових праць, зокрема : Типологическое соотношение и взаимосвязи молдавского, русского и украинского фольклора. (Кишинев, 1985), Creaţia populară. Curs teoretic de folclor românesc” (Народна творчістъ. Теоретичний курс з румунського фольклору – Кишинев, 1991 співавтори Гр.Ботезату, Н.Баешу), Folclor din Ţara Fagilor (Фольклор Буковини, Кишинев, 1993, співавтори Н.Баешу, Гр.Ботезату та ін.), Poezia populară românească în spaţiul сarpato-nistrean: istoriografie, studiu comparat (Румунська народна поезія Карпатсько-Дністрівського регіону: історіографія, порівняльне вивчення – Яси (Румунія), 1998,); Pagini de literatură română. Bucovina, reg. Cernăuţi, 1775-2000 (Сторінки румунської літератури. Буковина, Чернівецька область 1775-2000 – Чернівці, 2000 у співавт. з Л.О.Бостан); Der Beitrag der Universität Czernowitz zur Entwicklung der rumänisschen Kultur und der ukrainisch-rumänischen Bezienungen // Glanz und Elend der Peripheric, Bern, 1998. (Внесок Чернівецького університету у розвиток румунської культури та українсько-румунських зв’язків.// Розквіт та занепадок Періферії, Берн, 1998).
Професор Бостан Г.К. був член Спілок письменників України (1993), Молдови (1994), Румунії (1994). Автор шістьох збірок віршів: Cântece de drum (Піснi у дорозі)”, Ужгород, 1982), Revenire (Повернення, Уж., 1990), Vitrina manechinelor (Вітрина манекенів, Кишинів, 1992), Dincolo de vârstă (Понад віком”, Тімішоара, Румунія, 1995), та ін. укр. переклади у кн.: На нашій, на своїй землі («Антологія багатомов. поезії України», К., 1995, Кн. 2), роману O evadare din Eterna-1 (Втеча з “Вічності – 1), Чернівці, 2001.
Серед найвагоміших науково-методичних досягнень кафедри – підручники та навчальні посібники з румунської мови і літератури для румунських (молдавських) шкіл України. Доценти І.В. Попеску та Г.Я. Жерновей уклали перший у лексикологічній практиці тримовний російсько-румунсько-український словник (Київ: Освіта, 1988).
Об’єкт науково-дослідницьких студій кафедри – народні говірки, фольклор і література румунського населення України. Дослідження проводилися на основі результатів польових, експедиційних робіт у селах з румунським населенням Чернівецької, а також Закарпатської, Одеської та Кіровоградської областей.
Після здобуття незалежності Україною у 1991 р. кафедрі було повернено її історичну назву – кафедра румунської та класичної філології. Наукова робота викладачів кафедри за роки незалежності України є вагомою. Були видані змістовні праці такі як: “Румунська народна поезія у Карпато-Дністрянському регіоні у порівняльному аспекті”, (Бостан Г.К., 1998), “Сторінки румунської літератури на Буковині, Чернівецька обл. 1775-2000” (Бостан Г.К., Бостан Л.О., 2000), “Вступ до вивчення румунської розмовної мови” (Жерновей Г.Я., Вринчану Ф.Д., 2001), “Петрівці на Сиреті: історичні сторінки та сучасність” (Попеску І.В., 2001), “Румунська література на Буковині (національні та поліетнічні контексти” (Бостан Г.К., Бостан Л.О., 2003) та інші.
Після смерті. проф. Г.К. Бостана наприкінці 2004 року кафедру очолив Г.Я. Жерновей – кандидат філологічних наук, доцент, спеціаліст з романського та порівняльного мовознавства, автор підручників та словників з румунської мови для шкіл з румунською мовою навчання України. Він продовжує кращі традиції кафедри у зміцненні наукових та культурних зв’язків між кафедрою, філологічним факультетом і Чернівецьким університетом з аналогічними структурами Румунії, Молдови, Німеччини та інших країн.
Серед випускників кафедри відомі в області та за її межами такі педагоги: Микола Мінтенко, Георге Мікайлу, Євгенія Кілару, Віолетта Головач, Анна Борка, Ніна Боіштян; члени спілки письменників України журналісти Василь Бику, Григорій Криган, Іліє Зегря, Васіле Терицану, Симіон Гочу, Степан Гостюк; члени Спілки письменників Молдови, член-кор АН Молдови Николай Білецький, поети Іон Георгіце, Аркадій Сучевяну, Ніколає Спатару та ін.
З липня 2013 року кафедрою румунської та класичної філології керує к.ф.н.,доц. Загайська Галина Михайлівна. У своїй роботі колектив кафедри продовжує традиції попередніх поколінь.
